Короткий зміст Грибоєдов Горе від розуму для читацького щоденника, читати короткий переказ онлайн

Зміст

  • Дуже короткий зміст (читається за 1,5 хвилини)
  • Головна думка оповідання
  • Короткий зміст Горі від розуму по діям
  • Дуже коротко по діям
  • Дуже коротко Горі від розуму Грибоєдова

    “Горі від розуму” – комедія, яка прославила Олександра Сергійовича Грибоєдова. У цій комедії показуються звичаї московських дворян. Весь конфлікт відбувається між Чацьким, який вважається головним героєм нового покоління і суспільством Фамусова, де цінують не людей, а гроші і займаний чин. Також є любовна лінія, у якої теж є конфлікт.

    У ньому беруть участь три героя: Чацький, Софія і Молчалін. Всі ці лінії перетікають з однієї в іншу. Щоб виявити особливості композиції твору та його драматична дія необхідно провести аналіз. Отже, до експозиції належать всі дії в першому акті, поки не приїхав Чацький.

    Тут розповідають читачеві про місце, де відбувається дія, а також показується любовна лінія Софії і Молчаліна, але також розповідають про те, що коли були ніжні почуття між Чацьким і Софією. Але він поїхав подорожувати. Момент, коли з’являється Чацький, є зав’язкою. Потім слід розвиток любовної та соціальної ліній, причому паралельно.

    Між Чацьким і суспільством Фамусова складається конфлікт, який набирає свого піку на балу, це і є кульмінацією твору. Потім вже в четвертій дії Чацький веде свій монолог, який є розв’язкою як суспільної, так і любовної лінії. У розв’язці він здає свої позиції перед суспільством, тому що він, на жаль, у меншості. Але говорити про те, що він програв не варто. Можливо, просто це ще не його час, але тим не менш розкол у середовищі дворян стався

    Головна думка

    Головна думка твору полягає в протиріччі, яке було в епоху кризи ідей просвітництва. Для філософії просвітництва синонімами є «розум» і «щастя». У цю епоху мислителі були проникливими і розуміли, що силі розуму чекають серйозні випробування.

    Короткий зміст Горі від розуму по діям (Грибоєдов)

    Дія 1

    Весь розвиток його починається з того, що Лізонька, прокинулася в кріслі, і стала скаржитися, що погано спала. А всьому причиною Софія, яка чекала в гості Молчаліна і їх зустріч повинна стати таємницею. Вона підходить до дверей Софії, звідки б’ються звуки флейти та фортепіано. Вона розповідає їй, що вже ранок і треба постити з Молчалиным. Тому що їх може побачити батько. Але щоб вони попрощалися швидше, Ліза стала переводити годинники вперед і вони б’ють раніше.

    Але тут, звідки не візьмись, з’явився Засланні і помітив Лізу за цим заняттям. Вони починають розмовляти, і він намагається фліртувати з нею. Але тут покликала служницю Софія. Засланні йде. Ліза сварить її за необережність та необачність. Софія і Молчалін попрощалися.

    У двері входить Засланні. Він і питає, навіщо в таку ранню годину прийшов Молчалін. На що Молчалін йому каже, що прогулювався і буквально зараз заглянув до Софії. Засланні лає дочку, що до неї приходить так рано молодий чоловік.

    Ліза говорить Софії про те, що потрібно бути більш обережною, щоб у жодному разі не поповзли погані чутки. Але Софія закохана і їй вони страшні. Але ось Ліза зовсім розуміє і її лякає те, що у них немає майбутнього. Бо Засланні ніколи не допустить, щоб його дочка вийшла заміж за заможного і незнатного чоловіка. Самий вигідний шлюб, для дочки на його думку, це зі Зубоскалом. Адже у нього є кошти, і чин. Але ось дівчина з цим зовсім не погоджується і каже, що вона швидше втопитися, ніж вийде заміж за цього дурного людини.

    Але коли заходить розмова про дурниці і розумі, то служниця згадує історію любові, яка колись була між Софією і Чацьким, коли вони були ще підлітками. Він був веселий і володів неабияким розумом. Але це звичайно було так давно. І Софія впевнена, що приймати цю історію в розрахунок навіть не варто, а тим більше вважати любов’ю. Адже вони просто росли разом, і між ними в той момент могла бути тільки дитяча дружба.

    Але тут у двері заходить слуга та повідомляє Софії про приїзд Чацького.

    Чацький дуже радий зустрічі з Софією, але тим не менш, йому здається, що її прийом був холодний по відношенню до нього. Але вона запевняє, що рада його бачити. Чацький став згадувати роки дитинства і юнацтва. Але Софія каже, що всі ці спогади просто дитячість.Чацький цікавиться любить вона кого-небудь, тому що вона виглядає збентеженою. Але вона відповідає, що ніяковіє від питань, які він задає і того як він на неї дивиться.

    Коли він розмовляв з її батьком, то дуже захоплюватися Софією, і каже, що таких дівчат він ніде не зустрічав. Але Засланні побоюється його сватання до дочки. Але як тільки Чацький йде, то Засланні починає думати, в кого закохана Софія.

    Дія 2

    Тут Чацький став цікавитися у Фамусова, а що якщо він буде свататися до Софії. Але він почав говорити, що добре було б послужити і заробити чин. Але тут він промовляє свою знамениту фразу: «Служити б радий, прислухатися тошно».

    Він називає його гордим і говорить про дядька, що служив при дворі, але тим не менш був забезпеченою людиною. І все це він отримав, тому що міг «подслужиться». Як – то раз на прийомі у ЕкатериныІІ, він впав, тим самим зумів розвеселити імператрицю. Побачивши, що це викликало сміх, але зробив це ще рази два, але це вже було спеціально. Але все одно імператриці було весело. Але за те, що він зміг цей казус зробити собі на благо, і тому він був у пошані. Засланні дуже цінує якість «прислужувати», так як на його думку воно головне для того, щоб досягти становища в суспільстві.

    Чацький веде монолог, де дає порівняння «століття нинішнього» і «століття минулого». Він лає покоління Фамусова, що для них важливий чин і гроші і дає назву цього часу «століття покірності й страху». Але він не хотів би стати блазнем для государя, він говорив про те, що буде служити «справі, але, ні в якому разі не особам». Але в цей час приїжджає до Фамусову в гості Скалозуб і він рекомендує не висловлювати при ньому Чацкому своїх неслухняних думок. Але сам Засланні дуже радий такому візиту.

    Засланні і Скалозуб розмовляють на рахунок двоюрідного брата полковника, він знайшов багато привілеїв, тому що клопотався полковник. Але коли днями йому повинні були дати високу посаду, він просто зібрався і переїхав в село, і почав жити розміреним життям, і тепер він просто читає книги. Але Скалозуб розповідає зі злою посмішкою. Бо що таке життя просто не вписується в порядки і звичаї «фамусовского суспільства».

    Засланні захоплюється Зубоскалом, так як він дослужився до полковника, хоча на службі він порівняно недавно. Звичайно, він мріє про чині генерала, також у його планах не заслужити його, а «дістати». Засланні задає йому питання, чи не планує він одружитися.

    Але тут у розмову втручається Чацький. Засланні осуджено ставитися до його вільнодумству і небажання служити. Але він знову вимовляє монолог про те, що Засланні не має права його засуджувати. Тому що він вважає, що в його суспільстві немає гідних взірців, яким можна було б наслідувати. Представники товариства, до якого ставитися Засланні негативно ставляться до свободи та їх судження, і підвалини давно вже минуле століття. Чацкому це все не до вподоби, і він не збирається схилятися перед цим суспільством.

    Він обурюється, що люди ставляться з острахом до тих, хто зайнятий мистецтвом і науками, але при цьому не отримує чинів. І тільки мундир може прикрити повну аморальність і дурість в цьому суспільстві.

    Але в кімнату вбігає Софія, яка перелякана, що Молчалін розбився, тому що впав з коня. Вона падає в непритомність. Поки Ліза приводить її до тями, Чацький спостерігає у вікні цілком здорового Молчаліна і розуміє, що дівчина даремно хвилювалася. Коли її приводять у почуття, то першим ділом вона питає про нього. Але Чацький з холодністю говорить, що він живий і здоровий. А Софія дорікає, що він байдужий чоловік. І тут він прекрасно розуміє, ким же включена серце цієї прекрасної дівчини, бо вона з такою тремтливістю відноситься до нього.

    Молчалін говорить Софії, що вона не може впоратися зі своїми емоціями і занадто виставляє свої почуття. Але вона не бере до уваги думку інших. Чого не скажеш про Молчалине, який боягуз і боїться всяких пліток. Ліза дає їй пораду, щоб вона пофліртувала з Чацьким, щоб відвести всі підозри від свого обранця.

    Але коли, Ліза і Молчалін залишаються вдвох, то він висловлює їй симпатії, кокетує з нею і дарує подарунки.

    Дія 3

    ТеперьЧацкий все – таки намагається дізнатися, кого ж любить Софія: Молчалін або Скалозуб. Але вона не відповідає на це питання. Тоді він признається їй в любові і в цій розмові розуміє, що вона цінує Молчаліна за те, що він скромний, тихий і тим більше, що він не робить прямого заяви про свою любов.

    Ввечері у Фамусовых відбудеться бал. Слуги починають підготовку до цієї зустрічі. На бал починають приїжджати гості, і серед них присутній князь Тугоуховский зі своєю дружиною і шістьма дочками, а також графині Хрюмины, бабуся і внучка. Приїхали Загорецька, картяр, Хлестова, тітка Софії. Всі вони відносяться до впливової частини Москви.

    Молчалін починає хвалити шерстку у шпіца Хлєстової, тому що хоче, щоб вона його помітила і отримати її розташування. Але це помітив Чацький і почав сміятися над тим, що він вислужується. А Софія починає замислюватися про гордість і злості, яка властива Чацкому. Коли вона веде розмову з громадянином Н, то вона заявляє, що він взагалі “не в своєму розумі”.

    Ця новина дуже швидко розходитися, і осідає серед гостей балу. І коли він з’являється, всі починають на нього дивитися, а от Засланні зауважує, що все-таки ознаки божевілля у нього присутні.

    Чацький повідав, що на душі йому гірко і незатишно тут. Йому не по душі Москва. Також для нього було обуренням зустріч, яка відбулася в сусідній кімнаті з французом, тому що він, збираючись в Росію, думав, що їде в країну, де живуть варвари. А тут його зустріли гостинно, він не чув російської мови, не бачив російських осіб. У нього з’явилося відчуття, що він опинився вдома. Чацького обурює те, що в Росії приїхало дуже багато іноземної. Йому нудно й чуже, що все просто схиляються перед Францією і французами. Але поки він завершує свою промову, всі гості розходяться і починають кружляти у вальсі або грати в карти.

    Дія 4

    Тут бал підходить до свого завершення, і гості їдуть по домівках. Чацький кличе свого слугу і каже, щоб він теж готував карету. В цей день рухнуловсе, на що він сподівався і про що мріяв. Але він замислюється, чому ж його стали вважати божевільним, і хто міг пустити такі чутки, але найбільше його хвилює, чи знає про це Софія. Але він зовсім не припускає, що це саме вона зробила таку заяву.

    І коли з’являється Софія, то Чацький причаївся за колоною, але чує,як розмовляють Ліза і Молчалін. З того, що він почув, він розуміє, що Молчалін не любить Софію і взагалі – то не збирається з нею одружитися. Для нього набагато миліше Ліза і він їй відкрито про це прямо говорить. А Софії він намагається догодити, тільки тому, що її батько його начальника, в будинку якого він живе і служить. Але Софія стає мимовільним свідком цієї розмови. Але Молчалін раптом помічає її і падає на коліна, щоб попросити пробачення. Але вона його проганяє і говорить про те, що він повинен поїхати з дому, або в іншому випадку вона про все розповість батькові.

    Заходить Чацький і починає говорити їй, що вона зрадницьки поставилася до їх любові. Але вона каже, що їй і в голову не могла прийти думка про те, що він виявиться негідником. Тут прибігає Засланні в оточенні слуг зі свічками. Тому що він ніяк не очікував побачити свою дочку з ним, адже буквально недавно це вона назвала його божевільним. І тут Чацкому стає все ясно, хто розпустив про нього цей слух. Засланні починає лаятися на слуг, за те, що вони не догледіли за його дочкою.

    Лізу висилає він у хату, а доньки, каже, що відправить у село, до тітки.

    Він говорить свій заключний монолог, в якому розмірковує, що тепер сподіватися йому більше не на що. Він так квапився до Софії і хотів побудувати з нею щасливе життя. Але дорікає її, що вона просто дала йому хибну надію і не сказала, що та любов, яка була у них в дитинстві, це просто зараз нічого не значить. А він протягом своєї відсутності жив і сподівався тільки на почуття, які були між ними. Але зараз він про це не шкодує анітрохи. І, тим більше, що йому взагалі немає місця в суспільстві Фамусова. Він збирається виїхати з Москви і більше ніколи не повертатися.

    Після того як він поїхав Фамусова цікавить, що ж буде з Марією Олексіївною.

    Ця комедія має важливе значення в історії російської класичної літератури. І в ній підняті всі теми і питання, які хвилюють суспільство після війни 1812 року, а також показується розкол, який вже намітився в дворянстві.

    Короткий зміст Грибоєдов Горе від розуму по діям і головам коротко

    Дія 1

    Дія п’єси починається з будинку Фамусова. Де юна сімнадцятирічна дочка Софія таємно закохана у секретаря батька Олексія Молчаліна. Ночами закохані потайки від усіх бачаться в кімнаті дівчини. Служниця Ліза охороняє їх двері, щоб батько не знайшов їх.

    Як – то вранці Засланні помічає, як молода людина виходить з кімнати Софії, йому це здається дивним, але всі намагаються підбадьорити його.

    Вдень в їх будинок приїжджає Чацький, юний дворянин, старий знайомий. Молодий чоловік три роки мандрував по світу і тільки зараз повернувся на батьківщину в Москву. Він давно любить дівчину, і вірить, що вона так само віддана йому. Але дівчина не відчуває радості від зустрічі, оскільки любить Олексія. Вона боїться розповісти про це Чацкому.

    Засланні зауважує, що у Софії є два претенденти на її серце. Але він хоче видати заміж за іншого, за полковника Скалозуба – це знатний, забезпечений, але трохи абсурдний людина.

    Дія 2

    Розмова Чацького і Фамусова. Молодий чоловік за передові, інноваційні погляди на життя, він сміється над людьми, які знаходяться в гонитві за багатством, славою, популярністю. Дід проти таких висловлювань, грубо кажучи, на життя дворянина.

    В будинок входить Скалозуб. Засланні приймає гостя з радістю і веде свій кабінет.

    Дівчина дивиться у вікно, і спостерігає, як Молчанин летить вниз з коня. Від переживань втрачає свідомість. Чацький здогадується, що вона любить чоловіка. Коли ж прийшла звістка, що в Олексія все добре, просто не великий забій руки, всі розходяться.

    Залишившись удвох, Молчалін відкривається в своїх почуттях Лізі. Вона лає його за брехню до Софії. Сама ж служниця любить слугу Петрушу і відкидає Молчаліна.

    Дія 3

    Будинок Фамусова. Монолог Чацького. Він не знає, хто є новий підкорювач серця Софії. Тут помічає свою кохану, і зізнається їй у почуттях.

    Дівчина ж натякає, що ну для сімейного життя, він дуже грамотний, не треба бути настільки розумним, і кожен раз розмова вставляє Молчанина, захоплюючись його скромністю, терпимістю, ощадливістю.

    Хоча вона починає усвідомлювати, що Молчанин безграмотний, але думає, що розум в житті тільки заважає спокійно існувати, так як це джерело додаткових негативних емоцій.

    Софія йде, заходить Мовчання. Між чоловіками зав’язується розмова. Молачнин за багатство, поважає чин, Чацький ж навпаки, йому важливіше те, що у людини за душею, його світ, його кругозір. Їх погляди на життя розійшлися.

    До Фамосову збираються почесні гості, яких запросили на вечерю. Софія дізнається від Молчанина, за розмову з Чацьким, їй стає прикро за свого нареченого, і щоб помститися, оголошує Олексія божевільним одному із запрошених гостей. Досить швидко про це дізналися всі. І весь натовп заговорила про «сумашедшем». Коли зайшов Чацький, всі стали його ввижатиметься

    Дія 4

    Вечеря завершився, відвідувачі роз’їхалися.

    Вбігає Репетилов, хороший приятель Чацького. Він запрошує його розважитися, але Чацький відмовляється. Залишившись один, ховається за колоною. Молодий чоловік чує, як Молчанин знову відверта зі служницею. Але в цю мить з’являється Софія, і проганяє брехуна геть.

    Чацький виходить з колони і пристыжает дівчину за брехню. Входить Засланні. Він лає дочку за негідну поведінку з кавалерами і погрожує вислати в село. Так само забороняє Чацкому спілкуватися з Софією, але у того більше немає бажання її бачити. Безрозсудне знатне товариство і зрада дівчини розчаровують Чацького. Він збирається знову виїхати з міста геть.

    Головні герої комедії Горе від розуму Грибоєдова

    Короткий зміст Грибоєдов Горе від розуму для читацького щоденника, читати короткий переказ онлайн

    У п’єсі, як і в будь-якому іншому творі тут є головні й додаткові герої. Так ось до основних можна віднести:

    • Павло Опанасович засланні, він є управителем у казенному домі, який також є батьком Софії. У нього на першому місці чин, який займає людина. Він прислухається і переймається думкою суспільства. Але тим не менш, він остерігається людей, які освічені.

    • Софія – дочка Фамусова. Їй 17 років, виховував батько, тому що мама померла. Вона розумна і красива, а до того ж здатна протистояти громадській думці.

    • Олесею Молчалін працює секретарем у Фамусова. Він проживає в його будинку. Він боязкий, не належить ні до якого знатного підлозі, але Софія його любить.

    • Олександр Чацький зріс з Софією і був у неї закоханий. Але потім він поїхав подорожувати і був відсутній 3 роки. Він розумний, красномовний і більше служить справі, а не людям.

    Інші герої п’єси

    • Лізонька є служницею у Фамусовых, саме вона допомагає зберігати таємницю про побачення з Молчалиным.

    • Полковник Скалозуб – дурний, але дуже багатий. Хоче стати генералом. Багато вважають, що він стане чоловіком Софії.

    Читати короткий зміст Грибоєдов Горе від розуму. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій

    print
    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Моя книга: Допомога студентам та школярам

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: