Государ — головний предмет міркування Макіавеллі і центральний політичний образ, створений ним у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав («республіки або керовані єдиновладно», гол. I), давши історичні приклади їх різних варіантів, Макіавеллі переходить до проблеми політичної влади і насамперед тих умов, які дозволяють її завоювати, а завоювавши, утримати. Починаючи з XIV голови, він цілком зосередився на особистості правителя, що видно вже з назв окремих розділів: «Про те, за що людей, особливо государів, вихваляють або засуджують» (гол. XV), «ПРО жорстокість і милосердя, про те, що краще: вселяти любов або страх» (гол. XVII), «ПРО те, як государі повинні тримати слово» (гол. XVIII), «Як належить чинити государю, щоб його шанували» (гол. XXI). Макіавеллі виправдовує політика, що діє за обставинами, що зберігає вірність слову, є милосердя, але в душі завжди готовий до того, щоб змінити напрям, якщо події розвиватимуться інший оборот або в іншу сторону задме вітер фортуни…».
У знаменитій XXV чолі «Государя» («Яка влада долі над справами людей і як можна їй протистояти») йдеться про Час, який дозволяє або перешкоджає досягненню успіху, а саме успіх є міра доблесті. Це поняття (virtu) Макіавеллі стосовно до свого Р. позбавляє колишнього гуманістичного значеия — моральної чесноти і тлумачить у значенні швидше античному, пов’язаному з військовою доблестю. Наступна і остання глава XXVI «Государя» — «Заклик оволодіти Італією, звільнити її з рук варварів». Макіавеллі не бачить у сучасної йому історії людини, гідного цієї мети. Тому він готовий погодитися навіть на те, щоб її здійснив недостойний, який і послужив прототипом для його Р. — Чезаре Борджіа, герцог Валентині. Син папи Олександра VI, він являв собою приклад самого жорстокого, напористого і до пори до часу щасливого політичного авантюриста. Після смерті папи доля, правда, відвернулася від Чезаре, прирікаючи його на загибель (1507), а держава, створюване їм з такою майстерністю і такий кров’ю, — на крах. Макіавеллі був безпосереднім Свідком того, як ця держава рождалосъ у війнах, бо за дорученням Флорентійської республіки 1502-1504 рр. не раз супроводжував війська герцога Валентині, у своїх донесеннях не раз попереджав, наскільки той небезпечний і підступний. За життя був для Макіавеллі політичним супротивником, Чезаре після своєї смертистанет тим оригіналом, з якого буде списаний портрет ідеального сучасного Р.