Глава 1
Тут Гоголь описує природу України, про те, як торговці їдуть на сорочинський ярмарок. Туди ж прямує наш герой Солопій Черевик зі своєю красунею донькою по імені Параска. Саме тому перед їх візком знімають шапку. Але весь вигляд їм псувати дружина Солопия Хавроніє. Вже й вона сварлива баба, тримає його під своїм каблуком. Їдуть вони на ярмарок, щоб продати пшеницю, так стару кобилу. Коли вони проїжджають річку, то чують крик одного парубка, аж надто він захоплюється красою дочки. Але ось мачуху він назвав “столітньої відьмою”. Вона ж сваритися на нього, а у відповідь він кидає в неї ком бруду.
Глава 2
Зупинилися вони до кума. Солопій та його дочка пішли на ярмарок, щоб знайти, де можна було б продати свій товар. Але раптом Параску осмикує той самий красень, якого вони бачили на мосту, і починає розмовляти з нею про кохання.
Розділ 3
Тут Солопій почув розмову двох чоловіків про пшениці. Вони говорили, що не варто чекати гарної торгівлі, так як у сараї на краю ярмарку є нечиста сила, що коли люди проходять повз нього, навіть бояться подивитися, не дай бог ще аз побачити червону свитку. Але він не встиг дослухати, оскільки відволікся на дочку, яка вже обіймалася з парубком. Звичайно, спочатку він горів бажанням перервати це, але коли впізнав у ньому сина приятеля, не став цього робити. А парубок тим часом запросив до корчми. Там Солопій побачив, як він випив кухоль горілки, і у нього відразу з’явилося до нього повагу. А коли випив сам, то запропонував парубку одружитися на Парасці.
Глава 4
Коли батько з дочкою повертаються додому, то Солопій заявляє дружині, що знайшов Парасці славного нареченого. Але коли Хавроніє дізнається, що це той самий нахаба, який кинув у неї бруд, вона мало не видерла все волосся Солопию. Тоді він просто каже, що доведеться шукати іншого нареченого.
Глава 5
Дружина все – таки змушує Солопия відмовити парубкові. А він сумний сидить на ярмарку. Але тут він зустрічає цигана, який обіцяє допомогти йому, але той повинен продати всіх волів дешевше. Спочатку Грицько сумнівається, глянувши на нього і, побачивши його хитре і уїдливе особа, погоджується.
Глава 6
Поки чоловік з кумом охороняють вози з товаром, Хавроніє приймає у себе поповича. Вона пригощає його галушками та пампушками. Вона вдає, ніби ніяковіє від його загравань. Але тут лунає стукіт у двері і вона каже, що прийшло багато людей, тому йому необхідно сховатися. Ховає його на дошках, які були зроблені як полиць.
Розділ 7
Солопій та Кум повернулися, тому що по ярмарку пройшов слух про червону свитку. Ось кілька знайомих і попросилися з ночівлею до Цыбуле. Вони випивають. А Черевик просить розповісти кума про цю саму свитку. Ну, так от сидів якось чорт у корчмі і пропив все, залишив він господареві свою свитку, але сказав, що резе рік повернеться. А господар продав її пана, а у пана украв циган, який також її продав. Повернувся чорт, а сувої немає. У перекупки, яка купила, зупинилася торгівля, тоді вона підсунула свитку мужику. Так і у нього торгівля встала. Так він узяв та розрубав свитку і розкидав по окрузі. Тепер чорт кожен рік з’являється на ярмарку і шукає свою свитку.
Але тут його розповідь переривається, бо сто у вікно здалася свиня.
Розділ 8
Почалася паніка і крики. Попович впав з полиць. Його поява ще сильніше посилює паніку. Черевик надів замість шапки горщик і став кричати: “чорт, Чорт!” і вискочив з хати. Кинувся бігти, куди очі дивляться, тільки відчуває, що на нього щось важке давить…
Розділ 9
Своїми криками вони розбудили всіх циган, які спали на возах. Вони відправилися подивитися, хто ж так кричить і згадує чорта. На Землі лежав Солопій, на голові у нього був розбитий горщик, а зверху у нього лежала його дружина. Цигани дуже довго сміялися над ними, а ті коли схаменулися, стали витріщатися на оточуючих.
Глава 10
На наступний ранок Хавроніє відправляє чоловіка продавати кобилу. Вона подає йому рушник, щоб він один і обличчя і зауважує, що в руках у неї червона свинка. Вона викидає її. А Черевик, який просто тремтить від страху, повів кобилу на ярмарок. До нього підходить циган і питає, що він продає. Солопій ніби потягнув коня за вузду, але виявив, що вона зникла, а замість неї прив’язаний червоний клапоть. Він все кинув, і пуститися бігти геть.
Розділ 11
Солопия в провулку зловили парубки, які стали звинувачувати його, що він вкрав коня. Але він намагається довести протилежне, але йому ніхто не вірить, а його розповідь про червону свитку, тільки ще більше робить складним його положення. Тут назустріч хлопці ведуть зв’язаного кума. Він хотів дістати з кишені хрест, але там його не знайшов, а знайшов там тільки червову свитку, він кинувся тікати. Кума теж звинуватили у поширенні паніки.
Глава 12
Солопій та його кум пов’язані. Вони говорять один одному про несправедливість. Але підходить до них Грицько і каже, що зможе їх освоїти за однієї умови, якщо вони сьогодні, зіграють весілля з Параскою. Черевик, звичайно ж, погоджується. Він їх розв’язує і відправляє додому. Там вже чекають покупці. До Грицько підходить циган і запитує, чи все зроблено правильно. Він каже, що все пройшло добре, і він передає води Власу.
Глава 13
Параска одна вдома, милується собою перед дзеркалом і згадує Грицько. Вона одягає вбрання один за іншим, танцює і співає про кохання. У хату заходить її відповідь і теж починає танцювати. А кум каже, що прийшов наречений і весілля починається. Тут забере Хавроніє, розмахує руками, але завадити вже не в силах. Починається пишне святкування. Але автор зазначає, що будь-який бенкет і веселощі коли-небудь закінчується.
Як би не опиралася Хівря, але все одно правда і справедливість взяла гору. Появою риса автор вказує на міцність суспільства і на протязі всього твору висміює їх і вади.
Читати короткий зміст Сорочинський ярмарок. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій