За дорученням гетьмана Фома повіз самої цариці грамоту, але не зміг він не заїхати на ярмарок, щоб собі тютюну купити, а там познайомився з запорожцем. Відзначаючи знайомство (чарка за чаркою), розповів запорожець, що сьогодні ніч розплати для нього, адже він продав душу нечистому.
Хотів Фома допомогти – покараулить, але заснув, а вранці ні нового знайомого, ні коней, ні грамоти. Тоді вивідав Фома у шинкаря, як до бісам і відьмам у ліс потрапити, пішов, не сумніваючись, а вони (страшні створення) навколо багаття сидять. Виграв герой у них у карти все назад, хоча не відразу – довелося перехрестити карти. Повернувся додому, а у нього дружина уві сні танцює, і, хоч хату і висвітлили, але кожен рік в цей день вона, проти волі, виконує танець цю, а сам Фома потрапив з грамотою до цариці, яка вразила його більше всіх чудес.
Повість показує, як сміливість і гумор допомогли Хомі Григоровичу впоратися з нечистою силою, домогтися всього, що йому було потрібно. Але, звичайно, хороший і йому урок, щоб з шляху на всякі спокуси не збивався, з незнайомцями підозрілими не зв’язувався.
Читати короткий зміст розповіді Пропала грамота Гоголя
Повість починається зі слів головного героя. Хома Григорович скромно відмовляється від прохання розповісти страшну історію. Він сміється, що молоді просять його постійно розповісти що-небудь страшне. А самі після заснути вночі не можуть, тремтять, лякаються будь-якого шереху. Але дивні ці люди вдень забувають про свої страхи, знову просять історію!
От Хома розповідає про важливе доручення, яке дав йому гетьман – відвезти грамоту цариці. Попрощавшись із родиною, вирушив Він у дорогу. Довелося йому їхати повз ярмарки. Там гамір, веселощі… так і тютюн потрібен Хомі. Вирішив заїхати на трохи. Заїхав і зустрівся з запорожцем, познайомилися, стали відзначати знайомство. Час йде, знайомі п’ють. І досить випивши, зізнався новий знайомий, що продав душу нечистому. І сьогодні зовсім не спокійно запорожцю, так як ніч розплати прийшла. Фома хотів би йому допомогти – він зголосився вартувати п’яного. Але незважаючи на всі старання, Фома все-таки заснув… вранці не виявив він жодного знайомого з його речами, ні своїх речей.
Жало коня, але ще страшніше втратити ту саму грамоту. Поскаржився трактирщику Фома, що темні сили пограбували його. Повідав йому шинкар, як їх знайти…
Пішов Хома в ліс, заглибився в гущавину, вийшов на світло багаття, навколо якого страшні “пики” сидять. Це відьми і демони розважаються, бенкетують. Зажадав у них сміливий Фома своє назад. Тварі сміються, запропонували йому в карти відігратися.
Грають, але людині ніяк карта не йде. Вирішив сам здати, карти випали хороші, козирні, але і це не врятувало. Тоді тихенько перехрестив Фома карти і… виграв!
Замість коня віддали йому кістки. Розлютився Хома, розсердився. Пригрозив всіх перехрестити! Тоді раптом отямився – опинився вдома. Найголовніше – грамота при ньому. А вдома діти налякані, мати уві сні… танцює. Поїхав Хома знову до цариці, яка золоті їсть вареники. Борг виконав свій. Ось тільки дружина його так кожен рік і танцює – пізно освітили хату.
Читати короткий зміст Пропала грамота. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій