Доля не терпить диктаторів і жорстоких людей, їй до вподоби більш лояльні і доброзичливі люди. Це ще один доказ, що добро все-таки перемагає зло.
Жив був у деякій державі одні правитель. Звали його Аггеєм. Був він государем – був він сильний не погодам і дуже сміливим. Його царство розквітало, і в місці з ним – він, сильний владика своєї країни. Всі його боялися, особливо його вороги, які таємно заздрили йому, але все ж боячись його дуже сильно. Друзів, звичайно, на відміну від ворогів, у царя зовсім не було. Адже такій розумній людині не потрібні були якісь друзі. Огій незабаром став думати про себе занадто добре, він загордився, зрозумів, що розумніші і сильніше за всіх, та царство у нього лагідний, навіть шикарне.
Люди, його піддані – мирні, податливі люди. З дружиною він ладнав, але все ж був з нею суворий, що навіть вона його трохи побоювалася. Багатства у царя Огія – навалом, слуг – безліч. Одним словом, скрізь пишність, краса та багатство. Одного разу, коли цар пішов на службу у церкву, де піп читав рядки з Біблії, які цареві не сподобалися, тоді вирішив попа кинути в темницю.
Сталося, що цар побачив прекрасного чистокровного оленя біля міста. Цар захотів собі цього оленя, тоді вони поїхали на полювання. Але цар так і не зміг вбити звіра, Бог покарав царя, зробивши його простим селянином, а замість самого царя, послав ангела на трон під личиною царя.
Читати короткий зміст Сказання про гордій Аггее. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій