Ефективний керівник — це сильна підтримка з боку підлеглих.
Щоб бути хорошим шефом — необхідно насамперед налагодити хороші відносини з підлеглими. Вони мають об’єктивну оцінку стилю керівництва шефа. Те, як він виглядає в очах підлеглих, як вони ставляться до нього і пояснює його успіхи і невдачі.
Підлеглі дуже добре розуміють, яка різниця між поганим і хорошим керівником. При хорошому керівника робота стає цікавою, а досягнуті результати підкріплюють почуття професіоналізму. І навпаки, при поганому керівника підлеглі відбувають оплачувану трудову повинність.
У відносинах з підлеглими можна виділити такий істотний момент — розумно визначено ступінь свободи дій підлеглого — головна передумова збільшення ефективності його праці.
Поганий (неефективний) керівник пригнічує здібності своїх підлеглих до ініціативи.
Хороший, ефективний керівник уважний до людей. Він завжди аналізує ситуації, в яких з ними взаємодіє. Він знає, коли колектив чекає від нього тієї чи іншої лінії поведінки, рішучості або поступливості.
Секрет ефективності керівника в тому, щоб не обмежувати себе жорсткими рамками одного стилю, а також дотримуватися основних принципів керівництва людини.
Зворотні зв’язки. Керівник повинен знати думку підлеглих з приводу того чи іншого прийнятого рішення.
Підлеглі прагнуть завжди дізнаватися про оцінку виконаної роботи безпосередньо від керівника. Керівник зобов’язаний уміти точно і своєчасно оцінити виконану роботу.
Певна частка свободи. Підлеглі повинні володіти свободою дій в межах розумного і дозволеного.
Одним необхідно менше свободи в роботі, іншим — більше. Це індивідуально визначає шеф, спираючись на знання характеру та особливостей кожного підлеглого.
Ставлення до роботи. Ефективний керівник об’єктивно оцінює роль праці в житті людей, не перебільшуючи і не применшуючи її, допомагає своїм підопічним виробити правильну психологічну орієнтацію, встановити необхідну шкалу життєвих цінностей, знає як визначити місце роботи в їх житті.
Орієнтація на результати роботи. Ефективний керівник знає, як необхідно правильно зазначити трудові досягнення підлеглих.
Найбільш цінним є кінцевий результат, хоча й не можна ігнорувати самим процесом трудової діяльності.
Підвищення. Багато мудрості приховано у відомому вислові, що найкращий шлях зробити кар’єру — бездоганно виконувати свої щоденні обов’язки.
Якщо доповнити його натяками на можливість підвищення тим, хто має на це шанси, то це буде додатковим трудовим стимулом.
Особиста поведінка. З підлеглими ефективний керівник повинен вести себе лише офіційно (Формально), постійно утримуючи соціальну дистанцію, або встановити напівофіційні, навіть дружні стосунки. Проте дотримуватися однієї з крайнощів не варто. У хорошого керівника стосунки з підлеглими і не строго офіційні, але й не суто дружні (приятельські). Це залежить від ставлення до людей взагалі, від конкретної ситуації, поведінки підлеглих. Як сказав один директор, не можна звертатися з ведмедем, як з котеням, і з кошеням, як з ведмедем.
Налаштувати працівника на виконання завдання — півсправи. В процесі роботи необхідно вміти і похвалити, і при необхідності покритикувати. Якщо форми морального заохочення знайти простіше, то форми критики підібрати складніше, особливо такі, які позитивно вплинуть на працівника, на його розуміння суті справи, а не жорстокість.