Короткий зміст «Димитрій Самозванець»

Жорстоко правил Димитрій з того самого моменту, як сів на трон: стратив багатьох людей, заточив бояр, залишив без гроша країну. Але межа його підступність досягла тоді, коли в 1606 році він надумався звернути всіх православних в католицьку віру, та ще й віддати землі руські під владу поляків. Не міг нагрудника царя Пармен напоумити Димитрія, лише злодійства були в думках у царя. Єдина його слабкість — любов до Ксенії, дочки боярина Шуйського. Однак не гребує він силовими методами, і перешкодою своє нинішнє заміжжя не вважає, маючи намір отруїти дружину. Дізнавшись про це, Пармен вирішує берегти дружину царя від злих задумів.
З’являється начальник варти і повідомляє, що народ схвильований, ходять серед нього чутки, що цар зовсім не Димитрій, а самозванець — чернець Отреп’єв. Цар підозрює Шуйських в розпалюванні бунту, і вимагає привести боярина Шуйського разом з дочкою Ксенією.
Шуйський намагається переконати Димитрія, що немає прихованих думок у неї, і на доказ своєї лояльності пропонує Ксенію віддати в дружини царя. Але та дає тверду відмову, навіть під страхом смерті не зрадить вона свого нареченого Георгія. Боярин же дає слово напоумити дочка.
Залишившись з Ксенією наодинці, Шуйський відкриває їй свої наміри повалити лжецаря, але для цього вона повинна зробити вигляд. що покірна волі самозванця. Ксенія заради блага вітчизни дає свою згоду, а незабаром погоджується і Георгій.
Повірив обману Димитрій починає всіляко знущатися над Георгієм, той не витримує, і називає царя в обличчя тираном і самозванцем. Коли його ведуть до підземелля, свій норов випускає і Ксенія. Димитрій у люті збирається стратити обох, але вчасно зреагувала Шуйський заспокоює гнів царя, обіцяючи, що Ксенія більше не буде противитися його волі. Бажаючи переконати царя, що він — його вірна опора, Шуйський також збирається заспокоїти народ, розлючений полоном Георгія. Димитрій дає свою згоду, але в той же час дає указ збільшити чисельність особистої варти.
Хоча цар і усвідомлює, що своїми діями лише скорочує термін своєї влади, налаштовуючи своїх васалів проти себе, але нічого не може вдіяти зі своєю жорстокістю.
Димитрій вирішує звільнити Георгія, піддавшись умовлянням Пармена. У діалозі з Шуйським нагрудника каже, що якби він навіть самозванець, був би йому вірний, якщо б той піклувався про державу і про його народ. Тим не менш, Шуйський не поспішає довіряти Пармену і своїми задумами не ділиться.
Шуйський бере з Ксенії і Георгія обіцянку, що більше не будуть ті гнівити царя. Також вони обіцяють навіть у розлуці залишатися вірними один одному, і якщо не судилося їм жити разом, то під землею лежати їм судилося удвох.
Тепер їм вдалося обдурити царя. Всім своїм виглядом показуючи страждання, вони кажуть Димитрію, що любов свою пересилять. Димитрій насолоджується їх болем, і своєю владою над ними.
Тут приходить начальник варти з звісткою, що боярство і народ стурбовані, і що цієї ночі станеться державна зрада. Димитрій тут же вирішує переговорити з Парменом. Незважаючи на прохання Ксенії пощадити батька і коханого, незважаючи на раду Пармена проявити милосердя, Димитрій не змінює свого злого вдачі, і наказує стратити бояр.
Шуйський і Георгій оголошують про свою готовність прийняти смерть, але Шуйський просить лише про виконання його останнього бажання попрощатися з донькою. Цар не проти, знаючи, що це принесе їм ще більше страждань. Ксенія прощається з батьком і коханим. Позбувшись всіх, хто був їй доріг, дівчина просить убити її. Пармен тим часом вже веде бояр в ув’язнення. Ксенія благає його про милосердя, дорікаючи його в потуранні тирану. Нагрудник лише волає до небес, щоб його мрія про повалення лжецаря здійснилася.
Вночі Димитрій прокидається від дзвону дзвони, що звіщає про початок народного бунту. Жах охопив його, розуміє тиран, що більше немає куди йому бігти. У страху доручає він стражникам спочатку розбити повсталих, а потім хоча б не покидати його. Але не смерть його лякає, а те, що вороги його підуть від праведної помсти. Єдиний вихід своєї люті він бачить у Ксенії, яку він збирається вбити, коли іншим вдалося врятуватися.
Бунтівники на чолі з Шуйським та Георгієм вриваються в палати царя, де виявляють, що той вже заніс над Ксенією клинок. Димитрій лише в одному випадку згоден залишити дівчині життя — йому повинні повернути владу і не посягати на неї. Але Шуйський розуміє, що благо народу куди важливіше за життя однієї людини, нехай це навіть буде його дочка, і відповідає, що цар повинен відповісти за свої гріхи. Георгій кидається на Димитрія, хоч і знає, що Ксенію врятувати вже не встигне. Заносить колишній цар клинок, але раптом з’являється Пармен з мечем наголо і рятує дівчину від неминучої загибелі. Проклинаючи всіх, самозванець пронизує свою груди кинджалом і гине.
Автор — Кращенко А. В.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: