Короткий зміст «Дим»

Тема війни має давню історію в світовій літературі. Про війну між ворогуючими народами, сусідніми племенами і кланами говориться ще в шумерському епосі. Це перше письмове свідоцтво беззаконного людського братовбивства на землі. Шумерський епос розповідає, як після здобутої перемоги переможець по своїй волі встановив нові кордони, як багато прекрасні будови були віддані вогню і руйнування. Але через одне покоління населення підкореної країни, що не згодна з рабської долі, піднялося на боротьбу. І знову полилася людська кров.

Рядки епосу — пам’ять про трагедію, яка відбувалася п’ять тисяч років тому. З тих пір людство пережило тисячі великих і малих війн. І кожен раз великі художники слова, пензля, різця прагнули відобразити чергову трагедію — не стільки в ім’я пам’яті безвинно полеглих, скільки у повчання нащадкам. Але і через одну, дві, три, чотири тисячі років людина залишався вірним собі, за будь-якої спірної ситуації вдаючись до допомоги зброї.

З раннього ранку і до вечора, з вечора до світа летять стріли гартовані, гримлять шаблі об шоломи,

Тріщать списи булатні у полі незнаємім, серед землі Половецької.

Чорна земля під копитами кістьми була засіяна і кров’ю полита: горем зійшли вони по Руській землі…

Так невідомий автор безсмертної поеми «Слово о полку Ігоревім» описав безглузду бійню на берегах Каяли, де полягли всі до єдиного руські воїни, які пішли в похід з князем Ігорем.

На жаль, і в наш час у світі не припиняються кровопролитні війни.

Але, мабуть, найстрашнішої і найжорстокішої з усіх воєн стала для нашого народу Велика Вітчизняна війна. Пам’ять людська то і справа повертається до теми війни, бо ще живі безпосередні учасники тих подій, тому що Велика Вітчизняна війна торкнулася всіх і кожного. Мабуть, немає жодної родини, в якій бабуся чи дідусь не воювали на фронті.

Однак час не стоїть на місці, і для багатьох юнаків і дівчат мого покоління ця війна вже видається далекою історією. Тому, як точно помітив поет М. Луконін, «нам не хвалебні промови, нам лаври не потрібні…». Потрібна правда, нехай гірка, але правда військових буднів, як би гірка вона не була.

І особливо очевидно це сьогодні, в наші дні, коли поступово приходить усвідомлення того, що Велика Вітчизняна війна була однією з тих 15 тисяч війн, які за свою історію пережило людство. Хтось з істориків не полінувався підрахувати, що в цих війнах загинуло майже чотири мільярди чоловік. І якщо згадати, що нинішня чисельність людей на Землі становить шість мільярдів, ужаснешься: виходить, що за п’ять тисяч років у війнах вже загинула ціла планета.

Подумки проникаючи крізь простір і час, приходиш до переконання, що людина — поганий учень. Адже він так нічого корисного і не виніс з уроків власної історії. І все ж хочеться дивитися в майбутнє з надією на те, що рано чи пізно найтрагічніші сторінки минулого стануть для людства найбільш повчальними.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: