Дія казки відбувається в Петербурзі. Щоправда точної вказівки на місто немає, але є згадка Садовій, Сінної, Таврійського саду і річки Мойки.
Оповідачем є хлопчик — бруднуля, якого перестають слухатися його речі. Спочатку тікає ковдру, потім простирадло і подушка. Свічка ховається від нього в піч, книжка — під ліжко і навіть самовар мчить геть, не давши напитися чаю.
Дитина ніяк не може зрозуміти, що сталося. Але тут з маминої спальні показується кривоногий, кульгавий умивальник. Він пояснює хлопчикові, що всі речі вирішили втекти не просто так, а тому, що їх господар «невмитий порося», у якого на шиї вакса, а під носом клякса. Приклад тут наводяться кошенята, каченята, жучки, і павучки. Вони не грязнули і завжди умиваються вранці.
Мойдодир — так видається умивальник — каже, що йому тільки тупнути ногою, як налетять з усіх боків щітки і мочалки. І ось вже мило вчепилася у волосся дитини. Хлопчик не витримав і побіг геть, а предмети гігієни помчали в погоню. Перестрибнувши через огорожу Таврійського саду, грязнуля побачив крокодила.
Той спокійно проковтнув яка летіла прямо в пащу мочалку і пригрозив хлопчиськові, що з’їсть і його, якщо той не піде і не вымоется. Погроза подіяла. Дитина повернув назад і вже сам почав терти себе милом. Як тільки процедура була закінчена, до господаря повернулися штани, книжка, зошит, бутерброд, пиріжок. А Мойдодир, танцюючи, підбіг до хлопчика і похвалив його.
Закінчується казка гімном чистоті.
Читати короткий зміст Мойдодир. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій