Твір Антона Павловича Чехова “Хамелеон” вперше побачив світ у 1884 році, завдяки журналу “Осколки”. Чехов використовував розмовляючі прізвища для своїх героїв, щоб краще передати характер персонажа і також комічну сторону.
У цьому оповіданні автор показує людей з характером, який подібний “хамелеон”, тобто в залежності від життєвої ситуації людина пристосовується міняти свою точку зору на ту, яка буде для нього вигідніше… Головним хамелеоном і героєм в оповіданні є Очумєлов, протягом твору він багато разів змінював свою думку, і тому всередині нього відбувалася боротьба з самим собою. Очумєлов був поліцейським, але з досить дивним характером і постійною тривогою. Його мова наповнена грубістю, говорить коротко й уривчасто, намагаючись показати повелительную інтонацію.
Крім Очумелова у творі Чехова присутні інші герої. Елдырин-місцевий городовий, Хрюкин-золотих справ майстер,а Прохор працював кухарем у генерала.
Читати короткий зміст Чехова Хамелеон
Розповідь починається з того, що через головну площу базару йде наглядач Очумєлов і його друг Елдырин. Їхню увагу привернула собака, яка верещала і доноситься крики. Незабаром вони побачили, що з складу Пічугіна біжить собака на трьох ногах, а слідом за нею женеться п’яний чоловік. Чоловік гнався за собакою і коли порівнявся з нею, схопив її за лапи. Ця ситуація привернула величезну кількість людей, що створилося шуму, осторонь не опинився і Очумєлов, і зважився взятися за цю справу і зрозуміти, хто правий.
Той чоловік стояв біля воріт і показував оточуючим свій палець, який був у крові, цією людиною виявився Хрюкин. Собака виявилася в центрі натовпу, вона сиділа з переляканим видом, на ділі це був щеня. Очумєлов почав з’ясовувати подробиці інциденту, і Хрюкин повідав, що собака вкусила його просто так за палець. Хрюкин був золотих справ майстром, а це значить, що з-за пораненного пальця він не зможе працювати приблизно тиждень. Тому чоловік вимагав компенсувати йому збитки.
Очумєлов почав опитування з того, чия була собака, погрожуючи покарати її господаря штрафом, а вбити тварину. У натовпі почали припускати, що собака може бути генерала Жигалова. Після цих слів Очумєлов наказав зняти з нього пальто, так як стало дуже жарко і після цього кинувся на Хрюкіна і звинувачуючи того у брехні. Поліцейський сказав, що Хрюкин все придумав і сам собі пошкодив палець.
Але незабаром виявилося, що генерал таких собак не тримає, і після цього Очумєлов змушений був змінити свою думку. Тут же почав говорити Хрюкину щоб той довів цю справу до кінця, і що потрібно покарати кривдника і навчити собаку. Але спір на цьому не закінчився, хтось у натовпі крикнув, що собака генерала. Очумєлов тут же одягнув пальто, так як його кинуло в холод, і вирішив, що необхідно йти з собакою до генерала.
Свідком розмови став кухар, який працював у того самого генерала і він все ж сказав, що собака не його. Рішення Очумелова знову змінюється і він кричить, щоб тварина винищили. Але Прохор уточнив, що собака брата генерала. Очумелова ці слова заганяють в чергове замішання, і якщо буквально кілька хвилин тому, він хотів убити цуценя, то вже розчулюється їм і просить кухаря віднести його додому.
Люди посміялися над Хрюкиным. А Очумєлов йшов зі словами погрози на адресу Хрюкіна, каже, що ще добереться до нього.
У висновку хотілося б відзначити, що оповідання “Хамелеон” актуальний і до сьогоднішнього дня, адже в сучасному світі досить таки часто можна зіткнутися з людьми такого характеру, як Очумєлов. У 1971 році була екранізація твору “Хамелеон”.
Читати короткий зміст Хамелеон. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій