Короткий зміст Чехів Білолоба для читацького щоденника, читати короткий переказ онлайн

Дуже коротко

В оповіданні «Білолоба» діють очеловеченные герої: вовки, собаки… Є тут, звичайно, і люди, але вони не грають великої ролі. Головна героїня – стара вовчиця, яку потрібно годувати своїх дітей. Їй дуже важко – вона погано бачить, підводить нюх, мучить постійний голод. Сподіваючись на добру здобич і забувши страх, вона залазить у хлів і краде баранчика, який виявляється на її здивування – цуценям. Не самим, мабуть, розумним, але, зате, добрим – він дозволяє себе потягти в лігво, грає з вовченятами. Голодна вовчиця хоче його з’їсти, але не переносить собачого духу. У підсумку, білолоба щеня повертається додому, а на нього господар звалює провину за безлад і поламану дах – вовчиця врятована, на щастя, і може повернутися до своїх ще безпорадним дітям.

Чого вчить оповідання Чехова Білолоба

Основна думка оповідання – в доброті, яка рятує і допомагає, навіть якщо вона не йде поруч з розумом. Наївний щеня допомагає вовчиці, яка просто хоче вижити, не намагаючись нікому спеціально нашкодити.

Читати короткий зміст оповідання Чехова Білолоба

У цьому оповіданні нещасна вовчиця багато думає, але, природно, про те, як добути їжу, як прогодувати і захистити вовченят. Вона згадує минулі роки, шкодує про свою минулої силі… Погравши з вовченятами, вона йде на полювання, коли діти заснули. Навіть наважується підійти до людських домівках. Її тягне теплий запах з хліва. Розворушивши дах, вона падає на щось тепле і м’яке. Сподіваючись, що це і є довгоочікувана видобуток, вовчиця тікає. Незабаром вона розуміє, що «ягня» занадто важкий. Поклавши здобич на сніг, вона бачить цуценя – білолобу, завзятого. По своїй наївності він не розуміє, в якій небезпеці знаходиться. Щеня починає завзято гавкати, тому вовчиці доводиться винести його швидше, щоб він не навів собак на її слід.

У лігві вона думає його з’їсти, але не може. Тоді вона вирішує віддати його волчатам – нехай вчаться грати. Білолоба грає, веселиться, не розуміючи, що загрожує йому долі. Він по своїй наївності, незнання життя нічого не боїться. Будь на його місці сторожова собака, вона б підняла шум, почала бійку і, напевно, загинула б. А щеня навіть ощетинившуюся вовчицю може по простоті своїй в ніс лизнути, подивитися чистими очима… І дуже вже він схожий за віком на її вовченят. Завдяки своїй щирості і наївності, Білолоба залишається в живих.

Зголоднівши, безтурботний щеня сам відправляється додому – на зимовище. Його господар – дід Гнат подумав, що весь безлад влаштував щеня, покарав нетямущого пса. А вовчиця залишилася, завдяки Белолобому, неушкодженою. Вона повинна була б його дякувати. З іншого боку, в цей (другий) раз, піднявши гавкіт, незграбний щеня завадив їй знову пробратися в хлів – поцупити цього ягняти.

До речі, Гнат зовсім не злий, навіть ті дуже строгий, тому навряд чи він серйозно покарав цуценя за витівку – тільки одлупив за вуха, навчаючи виходити на вулицю через двері. Гнат колись працював на паровозі, тому сам собі постійно наказував гучним голосом, мовляв, повний хід або стоп, машина.

Чехов створив дивовижний психологічний розповідь про природу, більше схожий навіть на казку.

Читати короткий зміст Білолобої. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: