У стародавні часи якийсь даоський чернець, старець Люй, осягнув таємницю безсмертя, зустрівся на постоялому дворі з юнаком на ім’я Лу. Вони розговорилися, і юнак почав скаржитися на свою злощасну долю: він-де навчався стільки років, а все животіє без великого шляху. Тут його став долати сон, і старець запропонував йому своє узголів’я із зеленого нефриту з отворами з боків. Не встиг юнак голову прихилити, як, озарившись світлом, отвори почали розширюватися, і, ввійшовши всередину, юнак опинився біля власного будинку.
Незабаром він одружився, став день від дня багатіти, а потім і в чиновницькій кар’єрі досяг успіху. Сам імператор його висував. Керуючи областю Шень, Лу облагодіяв місцевих землеробів зрошувальним каналом. Пізніше він піднісся до губернатора столичного округу.
Тут у країні була військова смута. Однак і на полі брані Лу був щасливий і розбив ворога. Імператор щедро нагородив його чинами і титулами. Однак заздрісники не дрімали. Государю донесли, що Лу задумав зраду, і височайшим повелінням його велено було укласти в темницю. Гірко пошкодував тоді Лу про своєму юнацькому прагненні на службу!
Не раз ще підстерігали його мінливості кар’єри, але щоразу він знову підносився, поки не одряхлів. Зважився він вже сам просити государя про відставку, тільки той відмовив. Тут Лу і помер.
І в ту ж мить прокинувся на чарівному узголів’я юнак. Тепер він знав марність своїх мрій, і багатства, втрат і удач. Подякував юнак старця і з поклоном пішов.
Одного разу даоський чернець Люй, пізнав диво безсмертя, зустрівся з простим хлопцем на ім’я Лу. Той одразу ж став скаржитися старця, що, провчившись добре багато років, так і не досяг значних висот на службі. Розповідаючи, Лу став розуміти, що дуже хоче спати. Тоді чернець запропонував йому схилити голову на його зелене узголів’я з нефриту. Юнак так і зробив і миттєво заснув. Він побачив отвори, які зсередини освітлені яскравим світлом.
Юнак сміливо ступив у їх напрямку і опинився він біля свого будинку. З того моменту на службі його чекав тільки успіх і почесті, він все вище просувався кар’єрними сходами і вже сам імператор виділяв його серед інших чиновників. Спочатку він успішно керував невеликою областю, де дав наказ побудувати великі зрошувальні канали і заслужив репутацію доброго правителя. Потім Лу і зовсім став губернатором столичного округу, його стан та вплив зростали з кожним днем.
Через деякий час в країні почалася війна, і Лу пішов служити. На полі бою він знову відмінно себе проявив і заслужив від імператора ще більш високий новий титул, а також почесні нагороди. Однак разом з успіхом у його життя прийшла заздрість. Злі люди склали на Лу брехливий донос, в якому стверджувалося, що юнак готує змову, щоб скинути імператора. Так юнак опинився у в’язниці. Тоді він вперше пошкодував про те, що так добре досяг успіху у своїй службі і розбагатів. Потім Лу виправдали і він зумів повернутися на службу. Він знову почав підніматися по кар’єрних сходах, але кожен раз, коли життя здавалося успішної і благополучній, його зраджували.
За кожен його злетом вгору слід було болісне падіння на саме дно. Лу постарів і сам попросив у імператора відставку, він сподівався знайти, таким чином, спокій. Але той відмовив йому в цьому проханні. Саме в цю мить Лу прокинувся на нефритовому узголів’я, поруч з ним знаходився чернець Люй. Тепер Лу зрозумів, яку ціну йому доведеться заплатити за багатство і успішну кар’єру. Хлопець щиро подякував мудрого старця і пішов.