«Окаянні дні» були написані Буніним в 1918 році у вигляді щоденника, в якому велися облікові записи. Саме в них і були вжиті всі випадки, що відбулися в ті роки, які змінили життя багатьох людей в Росії.
Повалення правління царя Миколи другого. І не тільки він один загинув, вся його сім загинула нелегкій смертю, так як часи тоді були ще дуже страшні, і не багато як би дикі. Начебто пройшов цей один рік, такий важкий, який забрав багато життів і багато радості. Але все одно немає ніякого настрою гарного, адже досі тривають оргії простих людей, селян, так і тих, хто намагається заволодіти троном. Вбивають і ще раз – вбивають. Всі ноги вже в крові нещасних і невинних людей. Всі намагаються встановити будь-який уряд, щоб зробити світ кращим, але вони зробили тільки гірше. Просто безчинства на Русі відбуваються – як писав Бунін в своєму щоденнику.
Всіх злочинців випустили з в’язниць, і навіть божевільних людей просто-напросто повипускали на вулиці – мовляв, живіть, так як вас незаконно посадили і замкнули.
Бунін також звинувачує в своїх щоденниках неупередженість багатьох людей, адже ніколи не може існувати така риса – вона називається байдужістю і холоднокровною жорстокістю, байдужістю до всього, що так важливо в цей час – до народу, до правління, і тим нещасним, які постраждали просто так. Важливо розуміти те положення, в якому знаходитися народ і ти сам, і ніяк не реагувати на це – це або дурість, або боягузтво, або безжалісність. Не всі розуміли записи щоденника Буніна, та й взагалі його, тому що він дуже сильно переживав за свою Батьківщину.
Читати короткий зміст Окаянні дні. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій