Молода жінка скаржиться куме, що її старий чоловік не здатний погасити полум’я її любовної пристрасті. Кума радить їй шукати розради на стороні і завести коханця. Їх підслуховує розмову чернець, брат Гільбер, розпусник і солодун. Він пропонує дружині старого свої послуги і запевняє її, що вона не пошкодує, якщо погодиться призначити йому побачення. Та запрошує його на наступний день, коли чоловік піде на базар. Чернець приходить в призначений час, але старий несподівано повертається за мішком. Дружина ховає брата Гильбера під комод, і він лягає на той самий мішок, за яким повернувся старий. Беручи за мішок висять на цвяху штани ченця, він бере їх і йде. Переляканий монах теж хоче піти, але виявляє пропажу штанів. Дружина у відчаї, вона не знає, що робити, і йде за порадою до куми. Та заспокоює її і каже, що зможе обвести чоловіка навколо пальця. Зустрівши розлютованого старого, вона переконує його, що штани, які він знайшов у своєму домі, — святиня, бо їх носив святий Франциск. Жінки, які страждають безпліддям, натирають ними живіт і стегна, перш ніж сідати з чоловіком. Кума запевняє ревнивця, що лише завдяки цим штанів, які люб’язно доставив з монастиря брат Гільбер, його дружина завагітніла. Старий вірить кумі і розкаюється в тому, що запідозрив дружину в зраді. Брат Гільбер приходить за штанами і після молитви дозволяє подружжю поцілувати святиню.