Короткий зміст «Без посмішок»

Дорослий Ілля Ілліч хоча після і дізнається, що немає медових та молочних річок, немає добрих чарівниць, хоча і жартує він з посмішкою над переказами няні, але посмішка ця не щира, вона супроводжується таємним зітханням: казка у нього змішалася з життям, і він несвідомо сумує часом, навіщо казка не життя, а життя не казка. Його все тягне в ту сторону, де тільки й знають, що гуляють, де немає турбот і печалей; у нього назавжди залишиться розташування полежати на печі, походити в готовому, незаработанном плаття і поїсти на рахунок доброї чарівниці».
«Далі Ілля Ілліч раптом побачив себе хлопчиком років тринадцяти або чотирнадцяти». Він вчиться в селі Верхлеве у тамтешнього керуючого, німця Штольца, разом з її власним сином Андрієм. «Може бути. Іллюша і встиг би вивчитися чого-небудь добре, якщо б Обломовка була верстах в п’ятистах від Верхлева». В Обломовке «зносили працю як покарання, накладене ще на праотців наших, але любити не могли, і де був випадок, завжди від нього позбувалися, знаходячи це можливим і належним. Вони ніколи не бентежили себе ніякими туманними розумовими і моральними питаннями: тому завжди і цвіли здоров’ям і веселощами, тому там жили довго. Норма життя була готова і викладена їм батьками, а ті прийняли її, теж готову, від дідуся, а дідусь від прадіда. Життя, як покійна ріка, текла повз їх; їм залишалося тільки сидіти на березі цієї річки і спостерігати неминучі явища, які по черзі, без зву, поставали перед кожного з них».
Перед Іллею Іллічем низкою проходять в сновидінні, як живі картини, три головні акта життя: народження, весілля, похорон, потім потягнулася строката процесія веселих і сумних її підрозділів: хрестин, іменин, сімейних свят, миколи та й ніколи, розговіння, галасливих обідів, родинних з’їздів, привітань, поздоровлень, офіційних сліз і посмішок. Всі здійснювалось по встановленим правилам, але ці правила стосувалися лише зовнішню сторону життя. Народиться дитина — всі турботи про те, щоб виріс здоровим, не хворів, добре їв; потім шукають наречену і справляють веселу весілля. Життя йде своєю чергою, поки не обривається могилою. Одного разу обрушилася стара галерея. Почали думати, як виправити справу. Через три тижні веліли мужикам відтягнути дошки, щоб вони нележали на дорозі.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам