Життя неможливе без дружби. Дружба – це взаємне розташування один до одного. Барбос – це собака, і тим більше сама звичайна собака, яка не має ніякої родоводу, і породи, просто одним словом, Барбос – це дворняжка. Багато хто вважає, що дворняжки ні на що не придатні, адже вони не красиві, і нічим не примітні. Але це не так, адже саме у простих дворняжок – саме добре серце, хоча вони можуть здатися навіть злими. Ні, просто життя у них була не легка, а вони як вірні пси, шукали свого господаря і щастя. Барбос зразок цих собак, хоча він ще відрізняється тим, що його вуха і ніс і шерсть бачили багато бойових сутичок. Він – брудний, неохайний, і не особливо гарний. Але, тим не менш, – серце в нього незвичайно добре й ласкаве. Він хоче, як і всі живі істоти, бути коханою і готовий віддати свою любов натомість кожному.
А Жулька – це маленька собачка, яка в своєму житті крім домашнього вогнища і вид з вікна майже нічого і не бачила. Вона живе в гарному будинку, має люблячого господаря, який уже середнього віку, тобто він – пенсіонер. Жулька – ввічлива песик, до того ж гарної породи. Одного разу відбувається така ситуація, яка все змінює. Вбігає у двір чужа скажена собака. Вона надзвичайно небезпечна в той момент. Саме в той момент Жулька з’являється. Вона – сміливо кидається навперейми злий собаку. Жулька сильно постраждала, адже вона падає, але її начебто не встигають вкусити і заразити. Барбос перед цим ще не встиг що-небудь зробити, адже він боїться і це властиво всім, навіть самим безстрашним.
Собачку забирають поранену в будинок, а бідний Барбос залишається лежати під дверима її дім, увесь час стогне і виє дуже сильно. Він сумує і боїться за неї, адже саме з нею у них була вірна любов, – сама ніжна і красива. Саме у них були хороші стосунки, які ще і підкріплювалися вірною дружбою. Але через дві години – собака по імені Жулька все ж померла.
Читати короткий зміст Барбос і Жулька. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій