Старий мисливець на прізвисько Богач працює сторожем у великому фруктовому саду, він живе в невеликій сторожці удвох із собакою Еремкой. Обидва задоволені своїм життям: живуть в теплі, ситі, дід отримує платню, і додатковий дохід є. Багач на всі руки майстер, будь-яку роботу зробити міг. Але найбільше старий з собакою люблять полювати на зайців. До того ж за це Багатій отримує непогану плату, і кожну зиму вони удвох вбивають не менше сотні зайців.
Як-то Багач з Еремкой вирушили на полювання. Зазвичай старий лякав і виганяв зайців, а пес чекав їх у затишному місці і хапав. От тільки на цей раз пес не вибіг назустріч господареві. Багач підійшов до нього і побачив зайченя з переламаною лапою, безпорадно лежав на снігу. Поруч з ним стояв Єрьомка і повизгивал. Не зміг старий вбити зайченя, соромно йому стало і шкода нещасного. Довелося забрати його додому.
Будинки зайчонку влаштували тепле і м’яке гніздо, хвору лапу перев’язали, дали йому їсти. Спочатку малюк боявся, але поступово звик і до людей, і до собаки. Сільські дітлахи частенько забігали в їх хатинку, щоб подивитися на зайчика. Всі його полюбили і дали йому ім’я – Чорне Вушко. Незабаром він зовсім одужав і весело грав з Еремкой.
Одного разу він втік у відкриті двері, але через кілька днів повернувся. Потім він став тікати все частіше і врешті-решт залишився в лісі. Багач з Еремкой переживали за нього, нудьгували, адже за зиму вони звикли до свого нового сусіда.
От тільки тепер мисливець і його собака перестали любити полювання на зайців. Начебто їм було соромно перед Чорним Вушком. І наступної зими Багач відмовився від місця сторожа, бо вже не міг вбивати зайцев. Адже кожен заєць нагадував йому про Чорному Вушку.
Читати короткий зміст Багач і Єрьомка. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій