Як то раз автор, сидів в компанії і почув одну історію, це було років 15. І ці п’ятнадцять років ця історія живе в його серці, він і сам не розуміє, чому так сталося.
Героїню звали Людочка, батьки були звичайні люди, але ось батько спився від жахливої роботи, а мама все переживала за майбутнє. Дівчинка росла, в негативній атмосфері, так як батько постійно пив. Вона рідко посміхалася , раділа життю, вчилася вона задовільно, нічого її не тішило. Як то раз, батько зовсім зник з життя сім’ї, але їм жилося так краще. Не було ніяких негараздів, п’яних виступів.
Коли Людочка будучи закінчивши школу, захотіла поїхати в місто. Ось тільки денекг не було, але вона зважилася, першу ніч вона провела на вокзалі. Всі свої заощадження вона вирішила все таки витратити на себе, вона зайшла в солідну перукарню, сівши в крісло сказала що б їй зробили зачіску, і пофарбували, але стара перукарка сказала, що не слід, так як волосся дуже тонкі і ще гірше будуть виглядати.потім вона зажадала зробити їй манікюр. Сказавши спасибі вона вийшла з перукарні. Вона вирішила використати цю стару перукарку, і попросилася до неї в учениці. Перукарка оглянула її, попросила документи, і пішла влаштувала на роботу. Вона покликала Людочку жити до себе, го поставила деякі умови, не пити, не курити, не водити хлопців, приходити додому в 11 і слухати у всьому господиню.
Людочка у всьому слухалася свою господиню, ну а робота їй давалася дуже туго, вона стригла чоловіків під машинку, це вдавалася їй відмінно.
Як то все заходив до неї хлопчина Артемко, як тілки вона не намагалася укласти кучері Артемки, все марно, ну а він не заради кучерів ходив до неї.
Тут якось приїхав всім відомий Стрекач, побачив Людочку і давай до неї чіплятися, а вона злякалася й давай бігти стрімголов, прибігла до хати, впала та втратила свідомість. Людочка прийшла в себе і вирішила їхати додому , до мами. Допомогла там мамі та вітчиму і назад в місто. Дівчина згадала одну історію , що вона не допомогла одній людині і тепер звинувачує в усьому себе.
Людочка боялася ходити через парк, адже той випадок, коли стрекач з пацанами підкараулили її не дає їй спокою, у неї є бритва на всякий випадок.
Що то сталося і пішла вона до тополі, нав’язала мотузку , попрощалася з рідними. Пацани вже як би лаяли її, один пішов на розвідку і побачив тремтяче тіло Людочка. Побіг все розповідати друзям, вони втекли.
Читати короткий зміст Людочка. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій