В 1933 році у селі, де ріс Вітя, наздогнала потреба. Зникли птахи, замовкли пси і веселі дітлахи.
У хлопчика в родині головне – це бабуся. Своїх рідних – Вітю, діда і сина – прозвала «мужиками». Трохи згодом, у них з’явився «мужик», Альоша – двоюрідний брат Віті. Мама Альоші почала працювати на заводі, але незабаром виявилося, що її доходу не вистачає на утримання сім’ї і тоді в справу пішов бабусина скриня і весь його вміст. А ще через трохи часу, будинок спорожнів. В сім’ї настав голод.
Вітя – млявий дитина, дуже часто сильно хворіє. Від чого зовсім ослабли ноги. А після того, як наївся крижаного картоплю, трохи не помер. Бабуся не стрималася, і пішла на крайні заходи, вирішивши здати сережки – єдине, що залишилося від Вітіної мами, потонувшей у воді. Віднести сережки у місто погодився Кольче-пладший. Він докоряє себе в смерті сестри, і тому намагається допомагати хлопчику, чим може.
Повернувшись з міста, Кольче-молодший приніс борошна, пляшечку олії і грошенят, після чого пішов на заробітки в заможні села, а дідусь влаштувався рубати дрова. Але і це не принесло доходу. І тоді бабуся вирішила сходити в місто, щоб купити хліба. Коровай виявився неїстівним. Бабуся з розлади викинула цуценя з дому, помирати на холоді.
Пес виявився щасливим. У цей же день з доходами і продуктами повернувся Кольча-молодший, що допомогло сім’ї дожити до весни, а там він знову вирішив одружитися. Справи почали налагоджуватися. Корова отелилася, Олексій мама забрала, вона змогла знайти хорошу роботу. І її доходів вистачало навіть на «мужиків».
З цуценям бабуся так і не змогла знайти компроміс. Він весь час шкодить. Але, не дивлячись на це, бабуся його сприймає як свого ангела – хоронителя.
Даний розповідь нас вчить не сумувати, і навіть у тому, кого ти не бачиш користі, може принести тобі удачу в житті.
Читати короткий зміст Ангел хоронитель. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій