Розповідь вчить доброті, яка проявляється навіть в дрібницях.
Саша – це хлопчик, який веде себе дуже незграбно, і навіть зло. Він веде себе по-хуліганськи, так, що всі навколо боятися його і просто не розуміють. А у Сашка своє життя – досить нелегка, а тому він так і злий. Він злий, що всі навколо нього, його однокласники, – багаті і розумні. У всіх багатий батьки, розумні і красиві, але тільки не у нього. Його душа була сміливою і дуже непокірної. У ньому прям ріс і розвивався дух боротьби, нескореності й проти режиму – проти всього, чого тільки можна боротися.
Як не дивно, але Славка не міг любити зло, а тому, не терплячи його, він мстився за це. Він був проти несправедливості, а тому бив товаришів, навіть грубив вчителям і директору, також, дорослим. Сам того не розуміючи, він став сам таким же –грубим і хуліганом. Одного разу Славку все ж вигнали з гімназії, так як її поведінка було жахливо.
Це було перед святом Різдва. Але все ж його запросили в гості на ялинку багаті люди. Він пішов, і побачив там те, що і думав – все було спокійно, чинно і благородно. Тому він вирішив розбавити обстановку. Але раптом побачив ангела на ялинці, особа якого просто світилося смутком і сумом. Це налякало, а потім здивувало Славу. Він згадав відразу ж, як обіцяв принести що-небудь з ялинки свого батька – п’яницю, який його про це попросив. І тому хлопець став просити про це господиню будинку на колінах.
Коли вдома вони з батьком дивилися на подарованого ангела, вони помирилися і вирішили самі для себе – жити дружно, і як би наново, по-доброму. Вони багато плакали разом, згадуючи всі прекрасні моменти їхнього спільного життя сімейного. Славко був зворушений, як і його батько. Ангел раптом розтанув, коли вночі його поставили на піч, так як забули, що іграшка – воскова. І краплі воску падали на підлогу в останній раз, ніби янголятко плакав, але він вже не був такий засмучений, як до цього.
Читати короткий зміст Янголятко. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій