Іноді буває настільки складно розібратися в ситуації, у своїх почуттях, що просто руки опускаються. І розповіла подрузі, і книжку з психології почитала, а нічого не вирішується, відповіді немає. Або дитині пояснюєш-пояснюєш — і все без толку. Як бути? Тут може допомогти казкотерапія.
Сучасний світ сповнений болю, розчарування від невдалих спроб досягти щастя. Хтось страждає від того, що полягає в поганих стосунках зі своїми батьками. Хтось не може налагодити спільну мову з дітьми. У кого-то особисте життя перетворилося на пекло. І кожному з нас деколи здається, що те, що з нами відбувається — це вперше. Що не було раніше нічого подібного на землі. Що нікого так сильно, як нас, не кривдили, не зневажали.
Проте, насправді, все на світі повторюється: мільйони людей, які жили до нас на землі, коли – то вже пережили все те, що переживаємо ми. Вони якось впоралися зі своїм болем, налагодили діалог з оточуючими, змогли перемогти свою неміч. Історію того, як міцніє людська душа, можна прочитати в казках.
Користь казкотерапії
Казки, написані невідомими представниками народної культури або дбайливо зібрані авторами-письменниками (Андерсен, Брати Грімм та ін) в просторі фольклорного побуту, дають нам корисні уроки про те, як вижити в бурхливому світі.
Однак, щоб отримати з казки якісь уроки, потрібно навчитися дивитися вглиб тексту, читати між рядків, «приміряти» казкові ролі та наряди на себе. Саме в цьому може допомогти психолог.
Для людини, що читає казку, важливо знати, що вона йде з глибини століть, і тому у неї є таємниця і мудрість попередніх поколінь. Але ще важливіше, що казка пов’язана з нашим власним дитинством: з тим, що читали нам в дитинстві батьки.
Особливу роль у казкотерапії грає зачаровує мову казки з її таємничими повторами: «куди путь-дорогу тримаєш», «стань до мене обличчям, до лісу задом» «на калиновім мості, на річці смородинової», «красна дівиця», «добрий молодець». Незвичайні словесні фігури виривають нас із нудного простору, в якому ми звикли жити, пропонують розірвати шаблони і переосмислити всі проблеми, знайти вихід із, здавалося б, безвихідних ситуацій.
Особливо корисна казка людям раціональним, які давно не вірять у диво. Казка допомагає довіритися інтуїції, розкріпачитися, почути внутрішній голос. Спробуємо почитати разом?
Архетипічні герої
«Архе» — значить древній. Архетипічні герої зустрічаються у більшості казок, тобто є найдавнішими виразниками людських ідей. Однак ці герої мають пряме відношення до дня сьогоднішнього, так як багато люди будують своє життя згідно з цими моделями:
Казкотерапія: приклад роботи психолога
Я веду тренінг казкотерапії. На стільцях сидять дорослі дядечки і тітоньки. Всі вони налаштовані по-різному. Хтось чекає, що зараз станеться диво. Хтось, навпаки, скептично посміхається: «Я в казки не вірю і не повірю…»
Я питаю, чого вони очікують від цього тренінгу? «Мене внучка не слухається, — каже одна жінка. — Може, ви навчите, як їй правильно казки розповідати?».
«А від мене молодий чоловік пішов, – каже дівчина зі сльозами на очах. — І мені дуже гірко на душі. Згадала, що в дитинстві мені мама читала казки, від чого мені дуже приємно ставало на душі. Ось я і вирішила повторити цей досвід. Може, мені від казки стане легше?»
Я прошу кожного розповісти про свої дитячі спогади про казку. Чоловік розповідає, що йому завжди було незрозуміло, чому в казці про Курочку Рябу яєчко розбилося. Невже не можна було його подалі від краю столу покласти, щоб мишка не зіштовхнула? Видно, що чоловік взагалі всі проблеми вирішує раціонально, з розрахунком. Я прошу його розповісти, як повинна була б, на його думку, завершитися казка. Він каже, що курочка, яка щось там невиразно кудкудахчет, зобов’язана була б, насправді, повідомити конкретні терміни, в які вона збирається знести діду і бабі нове яєчко. Тут піднімає руку якась жінка: «А я вважаю, що не можна вимагати називати терміни. А раптом не вийде виконати, і відчуєш себе винною?»
Один юнак піднімає руку: «Ось моя дівчина зараз вимагає, щоб я точно назвав їй дату нашого весілля. А я поки не готовий…»
Ми всі разом сміємося: всім нам хочеться вірити, що в житті не обов’язково слідувати точних дат, і що якісь речі слід робити незапрограммированно, спонтанно. Навіть чоловік, який до цього заочно сперечався з Курочкою Рябий, посміхається: «Так, з датами я, можливо, погарячкував…»
Потім я даю всім учасникам тренінгу прочитати казку «Вовк і лисиця». Коротенько сюжет такий: вовк запросив лисичку, якій ніде було жити, а вона його, замість подяки, обікрала, але при цьому він продовжував їй вірити і жити з нею разом. Учасники тренінгу обурені. Чого вчить ця казка? Тому, щоб змиритися з зрадою? Я пояснюю: у кожній казці є багато нашарувань, і цей сюжет склався таким чином не відразу.
Можливо, спочатку в казці йшлося про цілий народ, який кліматичних причин змушений був мігрувати (його уособлює лисиця, в якій розтанула льодова хатинка) і укласти договір з раніше ворожим плем’ям (вовк). Так, тепер племена живуть разом, але ворожнеча не зникла — і одне плем’я краде у іншого їжу. І все одно вони продовжують жити разом.
В казці не дається пояснення, чому вовк відмовляється ворогувати з обокравшей його лисицею. «А ви як думаєте — чому?», питаю я у присутніх. «Він просто дурень», — каже одна з жінок. «Він просто хитрий і хоче її використовувати у подальшому», — відповідає інша. «Він мудрий і не хоче війни. Він сподівається на те, що лисиця перевоспитается і стане доброю», — каже третя жінка.
Я визнаю, що у всіх пролунали репліки є частка істини. І зараз кожен зможе отримати свій урок: прощати кривдників, або воювати з ними, або виганяти, перевиховувати. Кожна казка — це, мовою програмістів, «додаток з відкритим кодом»: просто бери і роби з нею, що хочеш.
Далі я пропоную учасникам поворожити. Кожен з них відкриває книгу з казками і читає першу-ліпшу фразу, а потім пояснює, чому ця фраза йому дісталася.
«Повернув до замку, в’їхав у двір, коня на стайню поставив і задав їй корму, а сам в палати пішов», — читає одна жінка рядок з казки «Зачарована королева». Потім повертається до нас і каже: «Так, я дійсно тільки про це і думаю. До нас зараз приїхав батько, я повинна йому запропонувати написати заповіт, але ніяк не наважуюсь це зробити….» Ми разом з усією групою починаємо придумувати, як допомогти жінці.
Потім читає рядок один хлопець. «Ходила, ходила Машенька по лісі — зовсім заблукала». Юнак розмірковує над сенсом довго: серед його знайомих немає ніякої Марійки, і в ліс не ходить, і заблукати не боїться. Я намагаюся йому підказати: «Можливо, у вашому житті є людина, яка зараз дуже розгублений, «заблукав» у духовному плані?» Юнак підтверджує: виявляється, що так, його сестра (правда, звати її не Маша, а Ірина) зараз вирішує, в який вуз їй вчинити, на цьому тлі дуже свариться з батьками. Подумавши, юнак каже: «Напевно, я марно занадто дистанціювався від цієї проблеми. Думаю, їй потрібна моя допомога. Може, я нічого путнього їй не запропоную. Але сам факт того, що я заявлю про свою підтримку, буде для неї важливий».
Ми продовжуємо гортати книгу з учасниками тренінгу. І кожен знаходить у казці щось важливе для себе.
Технологія казкотерапії
Заняття казкотерапією можна проводити і самостійно, якщо у вас достатньо знань і фантазії.
Корисні вправи для заняття казкотерапією з дітьми:
- запропонуйте дитині помалювати на тему казки, зліпити її героїв з пластиліну;
- програйте з дитиною казку в іграшковому театрі, щоб він у діалогах відчув і зрозумів героїв;
- попросіть дитину пояснити, чому той чи інший герой казки веде себе певним чином. Запитайте, як би дитина повела себе в аналогічній ситуації, що неправильно зробив герой.
Корисні вправи для заняття казкотерапією з дорослими:
- прочитайте казку і подумайте, як вона співвідноситься з вашим життям;
- придумайте для казки інший кінець і поясніть, чому він прийшов вам в голову;
- придумайте казку, спробуйте її проаналізувати. Прочитайте її людям, яким ви довіряєте, запитайте їх думку. Поверніться до казці через якийсь час і спробуйте зрозуміти, чи змінилося ваше ставлення до неї.
Автор: Родіон Чепалов (практичний психолог, коуч)
