Історія жувальної гумки

Є таке свято – Міжнародний день жуйки. Він датується 23.09.

Жувальна гумка давно вже користується популярністю, а адже був час, коли її масове виробництво закрили. Саме тому, що вона не користувалася попитом. Потім, щоправда, була спроба (до речі, вдала) її виробництва і продажу.

А адже аналог жуйки був ще в Стародавній Греції, коли жували смолу. У племенах Майя замість жуйки жували каучук.

На початку двадцятих років минулого століття бухгалтер Димер придумав таку формулу жуйки, яка дотримується і зараз. Він говорив, що почав займатися чимось незрозумілим, а закінчив тим, що отримав щось незрозуміле з бульбашками. З деяких видів жувальної гумки можна надувати бульбашки.

На початку тридцятих років, тямущий Ріглі, на додачу до мила давав жуйку. А потім помітив, що мило стали купувати заради жуйки. З цього часу мило було забуто, і почався масовий випуск жувальної гумки.

Жувальна гумка стала дуже популярна. Її жували і діти, і дорослі. На початку шістдесятих років у Книгу рекордів Гіннеса потрапила сто шестирічна мешканка, яка любила жувати жуйку.

Жувальна гумка, однак, приносить шкоду для чистоти вулиць. Тому влада багатьох країн вирішили з цим боротися. В Англії, наприклад, якщо людина приліпив в громадському місці жуйку, йому загрожує тюремне ув’язнення на добу.

У Сінгапурі жуйка і зовсім заборонена. І якщо йти по вулиці і жувати її, доведеться розщедритися і заплатити величезний штраф.

В даний час, кажуть, існує жувальна гумка, яка допомагає тим, хто вирішив кинути курити.