Гордість властива всім людям, різниця лише в тому, як і коли вони її виявляють (Франсуа де Ларошфуко ). Нескінченно малі люди має нескінченно велику гордість.(Вольтер). Горда людина точно обростає крижаною корою. Крізь кору цю немає ходу ніякому іншому почуттю.(Л. Н. Толстой) Що з нами відбувається? Коли в якому віці ми починаємо пишатися? Як в наші душі проникає це почуття? Маленька, міська дівчинка приїхала в гості до своїх братів та сестер у село. Все для неї було новим. І корови і коні. Так близько вона їх ніколи не бачила. Разом з братами і сестрами – допомагала прибирати в хліві. Їй було все цікаво. І безкраї луки і поля. Вона прокидалася рано, рано вранці і вибігала в город. Ще була роса на рослинах. ноги її були мокрими. Вона помічала як прокидаються і ворушаться метелики. Їй було все цікаво. та погріб в якому завжди була сметана. І піч, що у дворі – величезна, біла..На печі приготований борщ..просочений димком. І завжди дуже смачний білий хліб. Такі величезні булки. тоді вона не могла обхопити. Дівчинка була не лінива. Мрійниця..Завжди красиво одягнена..Скромна. але горделива. Брати і сестри були старші дівчатка. Зібралися вони піти погуляти. Та й вона за ними ув’язалася. А в селі піти в будні дні і нікуди. Пішли в поле, там були величезні стоги свіжоскошеного сіна. Велич цих стогів призводило дівчинку в захват. Все в її житті було новим і не зрозумілим. Дивлячись, як інші діти вправно всберались на вершину, і потім швидко скочувалися вниз з криками і криками..Вона теж дерлася у своєму красивому платті. Дряпала собі руки і ноги, і зі страхом – не сама. її штовхали сьезжала з вершини стоги..Діти веселилися, не помітивши як стало темно. Втомлені стали повертатися додому…. Повз проїжджав тракторист, і запропонував дітям підвести. Все швидко заскочили в трактор, а дівчинка то посоромилася, то хотіла, щоб її ще і ще просили – відмовилася залазити. І що ви думаєте? Діти її залишили в полі. Поїхали..Скільки б вона плачу ще добиралася не знаючи дороги. невідомо. Діти благополучно повернулися додому. Наїлись та й полягали спати. Родичі побачили, що міського дитини з дітьми немає. і в паніці кинулися в полі. шукати. Дівчинка наплакавшись, заснула під деревом. Її знайшли. Так її брати і сестри покарали за міську гордість. Місто. Маршрутка. Жінка їде по своїх справах. Погода на вулиці чудова. Літо. Їй скоро виходити, і вона пробирається до виходу. У вікно зауважує, що переходить дорогу дуже старенька, худенька. маленька жінка. За руку вона веде дівчину років 30.Одягнені обидві дуже бідно. Дівчина на увазі не здорова. Без мами навряд чи знайде дорогу додому. Жінка вибігає з маршрутки. Наздоганяє дівчину з мамою. Наблизившись. отдышалась. і вибачившись. що відволікає їх – просить жінку прийняти від неї від чистого серця 200 гр. У неї більше не було в той момент грошей. До болю в серці вона хотіла, щоб жінка взяла гроші. Дівчина тримала свою маму за руку і посміхалася. Вона весь час посміхалася, не розуміючи що відбувається. Погляд жінки різко змінився..Вона потягнула дочку за собою сказавши -..Не треба нам нічого. Ви чуєте. У нас все є. Залиште нас у спокої. Не треба нам Ваших грошей. Жінка не заспокоювалася просила. Купіть дочки ковбаси або цукерок, може трусики новенькі. Благаю вас візьміть гроші. Але жінка була не уговориваемая. Неприступна. Був різкий відмова. Що це? навіщо? Вихованість в який час? Якщо не шкода себе. Гаразд. пишайся. Гординя взяти гроші – сильніше здоров’я доньки. Що це? навіщо так.