Гоголь “Тарас Бульба” твір

Повість “Тарас Бульба” була написана в XIX столітті і повторювала деякі історичні події. В образі головного героя були представлені самі доблесні якості, властиві справжньому козаку. За деякими даними, зображуючи цього героя, Н. В. Гоголь використовував реальних козацьких отаманів і факти з їх життя. Вся життя Тараса Бульби пов’язана з Запорізькою Січчю і вільними козаками, для яких захист батьківщини є головною метою. Вони не уявляли своє життя без відстоювання рідної землі і православної віри. І головний герой п’єси – не виняток.

Відразу після повернення синів з Київської академії він вирішує прилучити їх до козацької життя і зробити з них справжніх козаків. На його думку, одного столичного освіти недостатньо для виживання в житті. Потрібна більш дієва школа життя і її вони знайдуть в Запоріжжі. Сам він бувалий козак і вмілий воїн в чині полковника. Його поважають і шанують товариші за мужність, відданість і силу волі. Його мрія побачити ті ж якості в своїх синах. Він хоче всім товаришам показати, яких відважних синів він виростив. Його відверто радує, коли старший син Остап на його глузування з приводу їх столичного виду кидається в бій. Для нього це показник сміливості, гарячковість і вміння постояти за себе.

Найбільш яскраво характер Тараса Бульби показаний у конфлікті з його молодшим сином Андрієм. Коли він дізнається, що його син пішов на бік поляків, його не хвилюють мотиви цього вчинку, він ні хвилини не думаючи, вбиває його. Він не може змиритися з тим, що його син зрадник. Не втішає навіть те, що молодий чоловік вчинив так заради великої і чистої любові. Для Тараса Бульби це найгірша форма зради: піти з власного загону, а потім вийти в бій на стороні супротивника. Таким вчинком Андрій не тільки зрадив брата і батька, але і все козацтво, і свою вітчизну. Головний герой так і не зміг отямитись від цієї трагедії. Однак сила характеру та усвідомлення правди тієї великої справи, якій він служив, змусили його вбити власного сина.

Фортеця характеру і неприхована відвага проявилися по відношенню і до старшого сина. Коли Остапа полонили і відвезли до Варшави, він, будучи потовченим, знайшов би спосіб переправитись до місця страти в надії врятувати вірного сина і справжнього воїна. Старший син Тараса Бульби був, як і батько сповнений віри в святу справу й сили волі. Він ні звуку не видав під час страти, лише поцікавився, чи тут його батько. Тарас Бульба, знаючи, що його, можливо, схоплять і вб’ють, крикнув через весь натовп, що він тут і чує сина. За ним одразу ж погналися ляхи, але і його слід прохолов.

В образі Тараса Бульби втілений сам народ. Він все життя боровся за правду, за батьківщину і за православну віру. В цій боротьбі не було місця егоїзму, особистим інтересам і навіть думок… про сім’ю. Навіть дружина його бачила вкрай рідко, тому що він вважав себе вільним козаком і весь час віддавав службі народу. У своїх синів з усіх сил намагався виростити такий самий патріотичний дух. І навіть помер Тарас Бульба з честю, як справжній народний герой, встигнувши перед смертю допомогти товаришам бігти.

Тарас Бульба” – це повість, присвячена сторінкам історії народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став втіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Це запорізький полковник, що втілив у собі кращі риси козацтва. Тарас Бульба – мужній воїн, який уславив себе у багатьох боях. Мужнє обличчя, сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає перед нами зі сторінок повісті полковник Тарас Бульба. Він любить козаччину. Тому й проводить своє життя в Запорізькій Січі, бо він – захисник рідної землі, православ’я та законів. Такими хоче бачити і своїх синів. Пишається він синами, спостерігаючи, як вони трощать ворога в першій битві. Сам Тарас провів все своє життя в битвах з поляками, турками, татарами. Відважним, досвідченим командиром виявляє себе Тарас, коли його обрали отаманом. В першу чергу для нього – вірність вітчизні. Це видно не тільки з його знаменитої промови про бойове братерство. І в останню свою хвилину він намагається допомогти товаришам.

Це мудрий, з великим життєвим досвідом козак. Тому саме його обирають запорожці своїм отаманом. Він завжди в центрі битви. Підбадьорює козаків, дає їм раду. Однак приголомшений був Тарас, коли побачив, як його рідний син Андрій убиває козаків-запорожців. Він відчуває свою величезну провину перед ними, батьківщиною. І ніяка сила батьківської любові не завадить страшним вироком: “Я тебе породив, я тебе і вб’ю”. Помертвела батьківська душа від подвійного удару: загибелі двох синів. Тарас, життєлюб, веселий, дотепний козак, стає жорстоким месником. Головні події відбуваються в Запорізькій Січі. Це вільна республіка, в якій живуть люди абсолютно вільні, де виховуються сильні характери. Чудовий образ головного героя повісті – Тараса Бульби. Людина величезної волі і розуму, він карає польських магнатів. Це образ, овіяний легендою, в ньому немає нічого егоїстичного, і його душа перейнята прагненням до незалежності. Цінуючи в людині насамперед мужність і зраду Батьківщині ніхто не може викупити, ні виправдати.

Створюючи образ Тараса Бульби, Н. В. Гоголь не намагається ідеалізувати його. У ньому перемішані ніжність і грубість, велике і мале. Гоголь мріяв про героїчний характер. Саме таким є образ Тараса. У ньому відбиті риси російського національного характеру. Недарма повість Гоголя є однією з найулюбленіших книг сучасних людей. Незабутніми, трагічними є останні сторінки повісті. Горить, палає над річкою дерево, до якого прикутий поляками Тарас Бульба, та душа його з козаками, до них звернені його останні слова. Загинув Тарас Бульба, та незламними залишились його воля, любов до товаришів і рідної землі.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: