Жорж Дюруа, син
заможних селян, мріє про багатого і розкішного життя. Жорж від природи
наділений дуже красивою зовнішністю, на нього звертають увагу жінки, і
тому він робить ставку саме на це. Він живе в Парижі і працює в залізничній
конторі. Але для того, щоб зустріти жінку, з допомогою якої можна увійти в
вищий світ і отримати багатство, йому потрібні зв’язки і знайомства.
Дюруа зустрічає в
Парижі свого товариша по службі, з яким разом воював в Алжирі, Форестьє. Форестьє
став журналістом, він заможна людина і щасливо одружений. Форестьє
запрошує Дюруа до себе на обід і дає йому грошей, щоб той зміг взяти напрокат
костюм.
В будинку Форестьє Дюруа
знайомиться з пані де Марсель, яка прийшла в гості зі своєю маленькою
донькою. Дюруа вдалося «приручити» дитину, та до кінця обіду вже сидить у нього
на колінах, що дуже дивує її мати. Крім того, на обід прийшов, серед
інших гостей, багатий пан Вальтер. Жорж спочатку збентежений, бо не знає навіть,
як поводитися зі столовими приладами, але за столом заходить мова про Алжирі, і
він вступає в загальну бесіду. В результаті пан Вальтер, який є
видавцем відомої газети, просить Дюруа написати нариси про Алжирі.
Дюруа сідає за
нариси, але робота не йде – він розуміє, що блищати в розмові – це одне, а
викласти свої думки на папері – це зовсім інше. Тоді він звертається за
допомогою до старого друга Форестьє, який каже, що зайнятий, але радить
попросити допомоги у його дружини, що Дюруа і робить. Стаття надрукована, і Дюруа
щасливий. Але це щастя триває недовго – йому потрібна ще стаття, а, прийшовши в будинок
до Форестьє, Дюруа застає вдома господаря, і той заявляє, що не збирається за нього
працювати. Жорж йде, намагається написати нарис сам, але у нього нічого не
виходить. Тоді Дюруа розуміє, що не зможе писати статті, але його
приваблює робота репортера, де з самого початку у нього все відмінно ладиться,
завдяки його «щасливою» зовнішності і спритному характеру. Він йде з залізничної
контори і стає штатним репортером у газеті пана Вальтера. Але отримуючи
тут більше грошей, він все ж незадоволений його витрати також збільшуються, і
грошей все одно не вистачає. Тоді він і згадує про пані Марсель, яка
запрошувала його в гості. Він дзвонить їй, отримує запрошення на обід, і на
наступного ж дня стає її коханцем. Її маленька дочка Лоріна зустрічає
з радістю його у себе вдома і називає Милим Другом – ім’ям, яким незабаром
почали називати його та інші. Клотільда Марсель знімає для зустрічей з Дюруа
невелику квартиру, оплачуючи її сама. Крім того, після кожної зустрічі Жорж
знаходить у себе в кишені одну-дві золоті монети. Спочатку він дуже цим
незадоволений, але потім звикає, правда, все ж веде облік тієї суми, яку
отримує від Клотільди.
Незабаром коханці
сваряться, і Жорж мріє повернути Клотільді всі гроші, які вона йому давала,
але грошей у нього немає, він звертається за допомогою до Форестьє, і той дає йому лише
невелику суму. Дюруа в сказі і хоче помститися Форестьє, ставши коханцем
його дружини. Але дружина Форестьє відразу відверто говорить Дюруа, що вона не
збирається ставати його коханкою, а от хорошим другом для нього може
бути. І тут же дає пораду відплинути з
візитом до пані Вальтер. Прийшовши на обід до Вальтерам, Жорж знайомиться з дочками
видавця, одна з яких дуже красива. Тут же Жорж мириться з Клотильдой.
Незабаром захворює
Форестьє, дружина везе його на південь, а Клотільда каже, що після смерті чоловіка пані
Форестьє не буде тягнути з новим заміжжям. Це змушує замислитися Дюруа.
Він отримує листа від пані Форестьє з проханням приїхати до Канн, щоб
разом доглядати за хворим чоловіком. Жорж тут же відправляється в Канн і до
останньої хвилини знаходиться поруч зі старим другом, дбайливо доглядаючи за ним. В
внаслідок відразу після смерті Форестьє, Жорж стає чоловіком Мадлени. Він
є володарем чудового будинку і дворянином – тепер він дю Руа де Кантель
(Кантель – це назва того села, де він народився).
У Жоржа з дружиною
дружні стосунки, і вона радить йому придивитися до пані Вальтер, а ще
кращим варіантом для нього було б, якби він був вільний, одружуватися на красивій
дочки Вальтера Сюзані. Незабаром він стає коханцем пані Вальтер.
Разом з поліцією
вдачі він вистежує власну дружину, яку застає разом з міністром
Лярошем. В результаті йому вдалося не тільки отримати розлучення, але і позбавити
міністра його посади. Тепер він бачить іншу мету – Сюзанну. Але тут є проблема – р-н
Вальтер ні за що не віддасть дочку йому в дружини. І тоді він, користуючись хорошим
ставленням до нього і довірливістю Сюзанни, відвозить ту з дому. Тепер вона скомпрометована,
і батькові нічого не залишається, як погодитися на цей шлюб. Ставши чоловіком Сюзанни,
Дюруа задоволений – він досяг всього того, про що мріяв. Тільки в душі його все ж неспокійно – він думає про те, що більше
ніколи не зазнає ніяких сильних бажань.