“Епілог війна і мир” твір

Лев Миколайович Толстой художник великого і могутнього таланту філософ розмірковує про сенс життя призначення людини неминущі цінності земного буття. Все це повною мірою відбилося в його найбільшому і чудового творіння “Війна і мир”. Протягом роману автор багато розмірковує про його цікавлять теми. У наше швидкоплинне час майже неможливо змусити себе прочитати неквапливо його колосальний твір, але як це потрібно саме нам, молодим, щоб перейнятися “російським духом”, патріотизмом, справжньою народністю, а не тієї наносний суєтою, яка так активно насаджується останнім часом різними джерелами. Філософію Толстого зрозуміти складно, але необхідно. І епілог роману “Війна і світ” відкриває двері в таємну комору автора. Можна погоджуватися чи не погоджуватися з письменником творившим в середині XIX століття, нам – читачам XXI. Але справжній художник, він передбачав зміни, прийдешні у часі, і геніально сказав про це. “Як сонце і кожен атом ефіру є куля, завершеного в самому собі і разом з тим лише атом недоступного людині по величезності цілого,- так і кожна особистість має в самому собі свої цілі і між тим носить їх для того, щоб служити недоступним людині загальним цілям. Людині доступно тільки спостереження над відповідністю життя бджоли з іншими явищами життя. То ж з цілями історичних осіб і народів”. Розгортаючи величезне полотно історичних подій 1805-1820, Толстой спочатку неспішно веде розповідь, включаючи в оповідання величезні простори і незліченну кількість героїв. Головною історичною подією, 1812 роком, це неспішне розповіддю закінчується, і в епілозі автор конкретно розповідає про подальші долі своїх улюблених героїв: Безуховых і Ростових. Життя не зупиняється, що б не відбувалося,… і герої підпорядковуються течією часу, а не навпаки. Життя набагато мудріше, ніж всі міркування філософів про неї. В епілозі ми бачимо ідеал жінки, створений письменником. Княжна Марія і Наташа Ростова, колись романтичні дівчата, стають добрими подругами чоловіків, вірними наставниками дітей, справжніми ангелами-берегинями сімейного вогнища. Наліт романтичності зійшов, як непотрібний, а залишилася душевність, щирість, доброта. Вони обмежуються колом сімейних проблем, але поволі впливають і на чоловіків. Так, Микола Ростов мимоволі пом’якшується під впливом дружини, стає терпиміше до людських слабостей і недоліків. І коли все ж таки “зривається”, саме Марі допомагає чоловікові знайти душевну рівновагу. Але не тільки про цінності сім’ї говорить Толстой, письменник розповідає про тих політичних змін, які відбулися в російській суспільстві після 1812 року. Толстой припускав написати продовження роману, де б показав декабристський повстання. Можна припустити, що П’єр не залишився б осторонь від настільки великих подій. А Наташа? Вона пішла б за чоловіком. Але нам залишаються лише здогадки та домисли. А в епілозі – конкретний опис сімейного укладу людей першій чверті XIX століття, їхні думки, переживання, мрії і помисли. Багато чого змінилося з тих пір, але незмінними залишилися патріотизм, трепетне ставлення до Батьківщини, неминуща цінність сім’ї та виховання дітей. В епілозі оповідання прискорює свою течію, події концентровані і подані автором у загальному вигляді. Розумієш, що далі буде продовження, життя не обривається кінцем роману. Але письменнику не вдалося продовжити епопею, здійснити задумане. Епілог до роману “Війна і світ” став не стільки післямовою до твору, скільки гідним завершенням його, сполучною з життям. Бо герої, створені фантазією художника, продовжують жити в нашій пам’яті.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: