Дитинство є найважливішим періодом у житті кожної людини, адже в цей час у дитини формується світогляд, відбувається становлення особистості. Не випадково Ст. А. Солоухін піднімає в даному тексті проблему ролі дитячих вражень у подальшій долі людини.
На початку тексту автор розповідає про трьох російських поетів і про те, що вплинуло на їх творчість. Приміром, у віршах Лермонтова часто зустрічається дуб із-за того, що в юності він любив проводити час в дубовому лісі. Єсенін у своїх творах часто згадував березу, так як поряд з його будинком була березовий гай. На творчість Блоку теж вплинула природа, а особливо річка Лутосня, над якою піднімалися чудові тумани. Автор каже, що рідні місця наділяли поетом почуттям Батьківщини. Далі Солоухін розмірковує про значення дитячих вражень, називаючи їх «фундаментом майбутньої духовного життя». Він наводить розгорнуту метафору, кажучи, що «в дитинстві посіяні насіння, які проростають ( або не проростають) протягом усього життя людини і визначають те, яким він буде: «Деякі стають яскравими і чистими квітами, деякі — хлібними колосками, деякі — злим будяком». В кінці тексту автор стверджує, що в душі Блоку квіткою було відчуття Батьківщини, яке протягом десятиліть розквітало і розпускати. Саме це і стало причиною глибокої зв’язку поета і Росії.
Позиція автора виражена в передостанньому абзаці даного тексту. Солоухін переконує читача в тому, що період дитинства визначає, яким виросте людина. Він вважає, що будь-яка риса характеру дорослої була закладена в ньому, коли він був ще дитиною.
Я повністю поділяю точку зору автора. Дійсно, період дитинства має величезний вплив на майбутнє життя людини, так як в цей час дитина дуже сприйнятлива до всього, що відбувається навколо нього, адже в його свідомості ще не сформувалися погляди на світ і життєва позиція. Саме тому всі дитячі спогади і враження відображаються у дорослому житті.
Погоджуючись з В. А. Солоухиным, хочеться звернутися до художньої літератури і знайти в ній аргументи для підтвердження авторської позиції. Згадаймо, приміром, твір М. Ю. Лермонтова «Мцирі». Головний герой був насильно вивезений зі своєї Батьківщини, коли він був ще дитиною, і утримано в неволі на чужині. Багато років він страждав в неволі, мріючи повернутися додому, і одного разу здійснив втечу. У дні своєї волі, коли він був близький до Батьківщини, Мцирі згадував щасливі моменти з дитинства, рідні місця, свою сім’ю. На жаль, він не зумів дістатися додому, так як був слабкий від голоду. Помираючи, він заявив, що йому нестерпно жити поза домом. Таким чином, Лермонтов показує вплив дитячих спогадів і Батьківщини на людину.
Також як приклад можна навести твір А. Алексіна «Актриса». В даному оповіданні розповідається про чоловіка, що прийшов у театр, в який ходив в дитинстві. Після спектаклю він підкараулив одну актрису, яка виступала в цьому театрі, коли він був маленьким. Герой розповів їй, як ходив якось зі своєю бабусею до неї на виставу. Це було дуже важливою подією в його житті, тому, коли він, ставши дорослим, побачив, як грає актриса, на нього нахлинули спогади про бабусю. Він подякував актрису, тому що вона принесла йому відчуття щастя на один вечір. Таким чином, автор показує, як дитячі враження впливають на доросле життя.
На закінчення хочеться ще раз відзначити, що неможливо переоцінити значення періоду дитинства в житті людини, адже воно визначає всю його подальше життя.