Як безглузда вся наша життя. Вона перекручує нас з колиски, і замість дійсно справжніх людей виходять якісь виродки
Христос для мене досконалість. Але я не так вірую в нього, як інші. Ті вірують зі страху, що буде після смерті? А я чисто і свято, як у людини, обдарованої світлим розумом і благородною душею, як у зразок у последовании любові до ближнього
У грози, бурі, в життєву стынь, при важких втрат і коли тобі сумно, здаватися усміхненим та простим — найвище в світі мистецтво
Є щось прекрасне в літі, а з літа прекрасне в нас
Умій смертельно ненавидіти, тоді навчишся любити
Хто любив, вже той любити не може,
Хто згорів, того не підпалиш.
Якщо горіти, горіти згораючи
Від любові не вимагають поруки
Якщо раніше мені били в морду, то тепер вся в крові душа
Я серцем ніколи не брешу
Грубим дається радість. Ніжним дається печаль
У цьому житті вмирати не ново, але й жити, звичайно, не новей
Жити потрібно легше, жити треба простіше, все приймаючи, що є на світі
Час навіть камінь кришить
Здаватися усміхненим та простим – найвище в світі мистецтво
Перед від’їздом з Європи в Америку я згадав про «дим вітчизни», про наше село, де чи не в кожного мужика в хаті спить телиць на соломі або свиня з поросятами, згадав після німецьких і бельгійських шосе наші непролазні дороги і став лаяти всіх чіпляються за «Русь», як за бруд і вошивість. З цього моменту я розлюбив злиденне Росію… З того дня я ще більше закохався у комуністичне будівництво
У побратимів моїх немає почуття батьківщини в усьому широкому сенсі цього слова, тому в них так і неузгоджено все. Тому вони так люблять той дисонанс, який ввібрали в себе з задушливими парами блазнівської кривляння заради самого кривляння
