Вибір професії — це важливо. Адже це твоя майбутня робота, щоденна праця. І якою вона буде (не лише в матеріальному плані), залежить від того, правильно ти изберешь свою стежину чи ні.
Я хочу стати юристом. Не знаю, як складеться моя подальша доля — чи зможу вступити до юридичної академії… Але прагнути буду. Так як у мене є друг Антон, котрий тричі складав іспити, i йому нарешті пощастило — він став студентом Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого. Зараз він навчається на адвоката.
Вибір Антона — це не єдине, що вплинуло на моє рішення у виборі професії. Ще — повість І. Франка «Перехресні стежки». Дуже люблю цей твір. Коли прочитав, зрозумів: це — моє. Я теж хочу займатись юриспруденцією, вивчати i знати закони, роз’яснювати їх і допомагати людям. Тобто моя мета — бути освіченою людиною, мати престижну і корисну роботу. Звичайно ж — і нормальну зарплату, якої б вистачило на життя: сьогодні це питання особливо гостро стоїть перед випускниками. Тому говорити вголос про зарплату ще в школі вважаю правильним — не кожного батьки можуть утримувати до старості. Я живу з мамою і хочу бути допомогою їй на старість. І вже не маю сумнівів — я буду адвокатом. Заробітна плата — не самоціль. Адже для мене важливо, чим займатися,.
Як багато потрібно працювати, щоб сьогодні наша країна встала в повний зріст, то забула про бідність, вийшла з економічної кризи.
А люди наші, прекрасні наші люди, теж заслуговують на кращу долю. Мені здається, що саме знання в галузі можуть допомогти багатьом стати на ноги, розібратися і визначитися, як жити далі. Не хочеться бачити свій народ темним і нікчемним. Допомагати людям, бути їм корисним, отримувати гроші як матеріальну оцінку моєї роботи і (головне!) людську вдячність як вияв чесно виконаного обов’язку — ось що я хочу. Моральне задоволення від щоденної праці — це найвища зарплата, котра не вимірюється грошовими одиницями. Тому я хочу стати адвокатом.