Чому виникає ефект дежавю


Чому виникає ефект дежавюСьогодні ми розповімо вам про одну з найзагадковіших явищ, яким деколи вражає нас наш власний мозок — так званий ефект дежавю. Багато домислів, припущень і здогадів витають навколо цього дивного відчуття, але ми познайомимо вас з деякими з найбільш науково обґрунтованих варіантів і постараємося зрозуміти, чому виникає дежавю.

Навряд чи знайдеться людина, яка не знає що таке дежавю, який жодного разу не стикався з цим дивним явищем — відчуттям, ніби переживається зараз до болю знайоме і вже відбувалося раніше в точно такому ж порядку. Деякі навіть можуть передбачити мова співрозмовника, яку він не тільки не вимовив, але, можливо, ще не додумав. Все це називається французьким словом «дежавю», що буквально перекладається як «вже бачене».

Незважаючи на те, що це явище зовсім не рідкісне, наші з вами доблесні вчені не знають напевно чому виникає ефект дежавю. Можливо, це пов’язано з тим, що у вчених немає необхідної бази для досліджень, адже це явище непередбачуване і триває всього якусь мить. Його не можна зареєструвати, можна тільки повірити на слово людині, яка говорить: «У мене дежавю».

Є кілька незаперечних фактів, що стосуються дежавю і відносяться до будь-якого коли-небудь испытывавшему це відчуття людини. Так, це стан завжди супроводжується деперсоналізацією: реальність здається розмитим, розпливчастою, людина ніби занурюється всередину себе на якусь мить; даний як би розділяється і частина його підсвідомо сприймається як минуле. А крім того, ефект дежавю не можна викликати штучно, хоча деякі з переживань подібного роду можуть залишитися в пам’яті надовго.

Пам’ятаєте, в першій частині кінотрилогії «Матриця» висунули теорію, згідно з якою дежавю виникає у людей в той момент, коли хтось перезавантажує систему. Можна вірити в цю теорію (а що, вона цілком спроможна, особливо якщо ви володієте широким поглядом на речі), а можна не вірити взагалі ні в яку. Вибір за вами.

Отже, що ж говорять учені всього світу про причини виникнення дежавю, досліджуючи по мірі сил це явище? Одні вважають, що відчуття дежавю виникає внаслідок зміни активності нейронів у певній частині мозку. Напасти на слід цієї теорії дозволило відкриття того факту, що у хворих на епілепсію в момент початку нападу часто відбувається дежавю. Сам по собі припадок епілепсії викликається «ударною хвилею» нейронної активності, яка зачіпає весь мозок, включаючи і скроневу частку, що відповідає за довгострокові спогади. Відстеживши сигнали, вчені припустили, що і у здорових людей можуть виникати подібні дисфункціональні електричні розряди в мозку. Правда, триває стан дежавю в цьому випадку набагато меншу кількість часу.

Ще одна версія виникнення ефекту дежавю полягає в тому, що людська пам’ять, як і будь-яка система іноді дає збій. Роз’яснимо. Сама по собі пам’ять умовно підрозділяється на короткострокову та довгострокову. Інформація, зрозуміло, спочатку проходить етап першої, перш ніж потрапити в сховище другий. Правда, трапляється іноді так, що, якимось чином, минаючи короткострокову пам’ять, інформація, яка надходить відразу відкладається в «татуся» довготривалою. Тому-то і виникає відчуття, що ми все це бачили і чули.

Інші дослідники вважають, що дежавю виникає з-за того, що у абсолютно новій обстановці мозок вихоплює і розрізняє відомі для себе деталі і реагує на них, як на щось до болю знайоме. Ілюстрацією може служити ситуація, коли, перебуваючи у незнайомому місті, ви заходите в ресторан, інтер’єр якого схожий на той, в якому ви вже виразно бували. Зрозуміло, впізнавання відбувається на підсвідомому рівні, а тому, вважають прихильники цієї теорії, наш спогад є не таким матеріальним, як справжнє, а скоріше схоже на неясне відчуття — дежавю.

Ще одну версію, чому виникає ефект дежавю, висунули російські вчені, припустивши, що важливою складовою цього стану є сновидіння. Ситуація, колись пережите у сні, може частково повторитися в реальності, і виникає дежавю. Втім, цими ж дослідниками не виключається, що це відчуття з’являється, коли в мозку людини включається так звана «пам’ять предків» — наше людське спадщину. До речі сказати, ця версія цілком спроможна, адже наявність такої пам’яті підтверджується багатьма фактами: існуванням архетипів (образів чи ідей, однаково сприймаються людьми різних культур, статусів і віків: «герой», «мати» і т. д.), інтуїтивними відчуттями небезпеки та ін.

Можливо, з часом ми знайдемо не один спосіб того, як досліджувати явище дежавю. Все-таки результати були б дуже цікавими, погодьтеся!

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: