Чи є життя після 30-ти? Цікаве запитання. Мені вже давно за 30, а точніше майже 40, і мені здається, я живу цілком непогано. Як каже мій тесть, «після 30-ти тобі завжди 30». Я з цим повністю згоден, і саме так себе відчуваю.
Як би це дивно не звучало, жити треба вміти. Цього ніхто толком не вчить, тому доводиться вчитися самим. Як раз десь після 30-ти, після основних звершень і досягнень (освіта, робота, сім’я, діти, машина, квартира) люди вперше починають відчувати смак життя і, можливо, розуміти, що значить жити. Є спостереження, що на рубежі 40 років у багатьох людей відбуваються глобальні зміни в житті. Хтось докорінно змінює сферу діяльності, хтось розлучається і створює нову сім’ю, хтось з головою йде в хобі. У цей період життя люди дійсно часто роблять, здавалося б, непередбачені вчинки. Думаю, зараз я як раз переживаю щось подібне. Наприклад, крім роботи, я знову зайнявся музикою і почав грати в рок-групі. І це здорово!
Справа в тому, що ми не живемо роками, ми живемо моментами. Саме ці моменти створюють у нас відчуття, що ми жили. Чим більше гарних і яскравих моментів, тим повніше здається життя. На порозі 40 років багато хто з нас раптом усвідомлюють, що всю попередню життя вони в основному чогось домагалися, чимось жертвують, і тим самим позбавляли себе багатьох радостей. Іншими словами, здобували, але не користувалися. І тепер, коли можна собі це дозволити, вони раптом розуміють, що зовсім не вміють цього робити. Тому вони терміново починають добирати згаяне: робити собі дорогі подарунки, змінювати роботу, партнера, бігти за мрією і так далі. В цілому нічого поганого в цьому немає. Як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Іноді, правда, це виглядає досить комічно — все-таки, у всьому потрібна поміркованість.
Наскільки виправдане бажання змін і потрібно чи йому піддаватися, або краще перечекати? Зміни, безумовно, потрібні. Адже людина усвідомлює, що в його житті багато чого не вистачає, він багато чого був позбавлений. Причому, він сам позбавив себе цього. Тому зміни потрібні. Однак краще робити все виважено і обдумано. Інакше можна «з голодухи» наробити багато такого, про що після шкодуватимеш. Хоча, напевно, це теж не страшно.
Чи можна якось уникнути кризи або хоча б пережити його без руйнівних наслідків? По-перше, не варто боятися слова криза — воно означає лише поворотний момент. У китайській мові це слово складається з двох ієрогліфів: один означає «важкі часи», інший — «можливості».
Періоду середини життя уникнути неможливо, він є у всіх, хоча ніхто точно не знає, коли саме вона настане. Та й навіщо його уникати? Краще подумати про те, як цей період пережити безболісно, зі змістом і задоволенням.
А щоб це зробити, треба знати, чого хочеш, щоб не пропустити той момент, коли це в тебе вже є. Потрібно стежити за тим, щоб життя не була позбавлена сенсу, справжніх відносин і задоволення. Іншими словами, потрібно вчитися жити повним життям. Благо, наша історія містить чимало прикладів людей, чиє життя можна позаздрити, і чиє життя може стати каталізатором наших власних змін на краще.
Насправді, так звана криза середнього віку — це прекрасна пора. По суті це такий період життя, коли треба підбити проміжні підсумки і скоригувати подальший курс життя. А це дуже корисно, щоб відчути себе творцем власного буття і господарем долі.
Автор: Максим Гончаров