Бунін «Сонячний удар» твір

«Сонячний удар», як і більшість бунінської прози періоду еміграції, має любовну тематику. У ньому автор показує, що і розділені почуття можуть породити серйозну любовну драму.

Л. В. Нікулін у своїй книзі «Чехов, Бунін, Купрін: літературні портрети» вказує, що спочатку розповідь «Сонячний удар» був названий автором «Випадкове знайомство», потім Бунін змінює назву на «Ксенія». Однак обидва ці назви були закреслені автором, т. к. не створювали бунинского настрої, «звуку» (перше просто повідомляло про подію, друге називало потенційне ім’я героїні). Письменник зупинився на третьому, найбільш вдалому варіанті — «Сонячний удар», який образно передає стан, випробуване головним героєм оповідання і допомагає розкрити суттєві особливості бунинского бачення любові: раптовість, яскравість, короткочасність почуття, миттєво охоплює людину і як би спалює його дотла.

Про головних дійових осіб оповідання ми дізнаємося небагато. Автор не вказує ні імен, ні віку. Таким прийомом письменник як би прославляє своїх героїв над навколишньою обстановкою, часом та обставинами. В оповіданні два головних героя — поручик і його попутниця. Вони були знайомі лише добу і уявити не могли, що несподіване знайомство здатне обернутися почуттям, якого за все життя не відчував ні один з них. Але закохані змушені розлучитися, т. к. в розумінні письменника будень, побут протипоказані любові, здатні тільки зруйнувати і вбити її.

Тут очевидна пряма полеміка з одним з відомих оповідань А. П. Чехова «Дама з собачкою», де така ж несподівана зустріч героїв і відвідала їх любов продовжується, розвивається в часі, долає випробування буднями. Автор «Сонячного удару» не зміг піти на таке сюжетне рішення, тому що «звичайне життя» не викликає в нього інтересу і лежить за межами його любовної концепції.

Письменник не відразу дає можливість своїм героям усвідомити все, що сталося з ними. Вся історія зближення героїв — це свого роду експозиція дії, підготовка до потрясіння, яке відбудеться в душі поручика пізніше, і в яке він не відразу повірить. Це відбувається після того, як герой, провівши свою попутницю, повертається в номер. Спочатку поручика вражає дивне відчуття порожнечі його кімнати. Надалі розвиток дії контраст між відсутністю героїні в реальному навколишньому просторі і її присутністю в душі і пам’яті головного героя, поступово посилюється. Внутрішній світ поручика наповнюється відчуттям неправдоподібність, неприродності всього, що сталося і нестерпним болем втрати.

Письменник передає болісні любовні переживання героя через зміни в його настрої. Спочатку серце поручика стискається ніжністю, він сумує, намагаючись при цьому приховати своє збентеження. Потім відбувається своєрідний діалог поручика з самим собою. Особливо пильну увагу Бунін приділяє жестам героя, його міміці і поглядам. Важливим є і його враження, що проявляються у вигляді вимовлених вголос фраз, досить елементарних, але зате ударних. Тільки зрідка читачеві надається можливість дізнатися думки героя. Таким способом Бунін вибудовує свій психологічний авторський аналіз — одночасно і таємний і явний.

Герой намагається засміятися, відігнати сумні думки, але йому це не вдається. Він то і справа бачить предмети, які нагадують про незнайомці: зім’яту постіль, шпильку для волосся, недопиту чашку кави; відчуває аромат її парфумів. Так зароджується борошно і туга, не залишаючи й сліду від колишньої легкості і безтурботності. Показуючи, прірву, яка пролягла між минулим і сьогоденням, письменник акцентує суб’єктивно-ліричне переживання часу: цього швидкоплинного, проведеного разом з героями і тієї вічності, в яку для поручика переростає час без коханої.

Розлучившись з героїнею, поручик усвідомлює, що його життя його втратила будь-який сенс. Відомий навіть той факт, що в одній з редакцій «Сонячного удару» було написано, що у поручника наполегливо зріла думка про самогубство. Так, буквально на очах у читача здійснюється свого роду метаморфоза: на місці цілком пересічного і нічим не примітного армійського поручика з’явився чоловік, який по-новому мислить, страждає і відчуває себе постарілим років на десять.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: