Іван Олексійович Бунін — перший російський письменник, який став лауреатом Нобелівської премії з літератури. Поет, прозаїк, представник срібного століття в літературі, Іван Бунін по праву вважається останнім російським класиком. Автор писав як об’ємні повісті, так і невеликі твори, серед яких можна виділити оповідання «Цифри». Тут письменник акцентує увагу на проблемі батьків і дітей, актуальної в усі часи. Саме в цьому оповіданні І. А. Бунін виступає одночасно як талановитий письменник і дитячий психолог.
Головний герой оповідання «Цифри» — маленький хлопчик Женя, однак розповідь у тексті іде від його дядька, що є своєрідним художнім і психологічним прийомом, що допомагає читачеві краще зрозуміти природу взаємин дорослого і дитини. Допитливий хлопчик Женя кожен день робить нові відкриття, все невідоме дивує і захоплює його, цікавість змушує його пізнавати природу речей. І ось, одного разу, Дружині під що б то ні стало захотілося навчитися писати цифри. Хлопчик звернувся з проханням про допомогу до дядька. Дитині хотілося все і одразу — і пенал, олівці, книжки, і за один день навчитися читати і писати! Дітям властиво сильно захоплюватися якоюсь однією справою, і тільки після того, як їх цікавість буде задоволено, їх інтерес згасає і швидко з’являється новий. В. А. Бунін, завдяки вмінню аналізувати дитячу психіку, розкриває читачеві складну дитячу душу, повертає дорослого у чарівний світ дитинства. Як часто нам в дитинстві хотілося чогось дуже-дуже сильно, і ми, забувши про їжу і про іграх, з трепетом і хвилюванням чекали того заповітного дня, коли наше бажання повинно здійснитися. Але сприйняття світу дорослими відрізняється від його бачення дітьми, дорослі не так повні ентузіазму і часто не сприймають всерйоз «дитячі» проблеми. Так і дядько Жені, полінувавшись, вирішив збрехати дитині, щоб відкласти покупку таких важливих для хлопчика олівців. Дядько сказав Дружині, що всі магазини закриті, але хлопчик так сильно хотів навчитися писати, що не повірив дядька, і образився на дорослих, які не розуміли всю важливість його ідеї. Женя починає вередувати і погано себе вести, тоді вони з дядьком сваряться. Тут письменник загострює увагу на тому, що дядько любить хлопчика, і вже навіть шкодує про те, що обдурив його і позбавив радості, але він вже не може скасувати своє рішення, адже буде порушений процес виховання. Мама і бабуся підтримують дядька, але тут же автор дає зрозуміти, що виховання тут не причому, це гордість говорить по дорослому. Дитина затихає і просить вибачення у дядька, який теж вже хоче помиритися зі своїм улюбленим племінником. В результаті обидва вони — і дитина, і дорослий — щасливі. Психолог Іван Бунін показує читачеві, як тонка грань дитячої та дорослої психіки, адже дорослі так часто поводяться як діти. Проблема батьків і дітей полягає в тому, що виростаючи, дорослі якимось чином забувають, якими були в дитинстві, у них виробляється інший погляд на світ. Потрібно володіти розумом, чуйністю і почуттям справедливості, щоб не поранити почуття дитини.
Оповідання «Цифри» універсальний. Цей твір можна читати як дітям, так і дорослим, а краще перечитати його два рази — в дитинстві, а потім у зрілому віці, маючи власними дітьми.