Боротьба добра і зла в душі людини

Е. Сікіріч розповідає про розмову старого індіанця з онуком про добро і зло. Дід образно порівнює ці найважливіші моральні категорії з двома вовками, які борються в душі кожної людини. Один з них асоціюється у нього з низькими і підлими людськими якостями, а інший звір — з самими чистими і благородними. Автор розмірковує про те, що кожен з нас стоїть перед вибором, якого вовка дати розвинутися в собі, і дає дуже розумні поради, як допомогти другого вовка здобути перемогу.

Е. Сікіріч впевнена, що кожен з нас може стати доброю людиною, тільки для цього треба вірити, любити і мріяти.

Я повністю поділяю точку зору автора. Тільки від нас самих залежить, які якості ми будемо в собі розвивати, хороші чи погані, і яким вовкові будемо давати їжу: доброго, порядного і чесного або злого, підступного і жорстокого.

Класичним прикладом героїв, що уособлюють добро і зло, є персонажі оповідання М. Горького «Стара Ізергіль». Данко, любить людей і віддав заради їх порятунку життя, і Ларра, символ егоїзму й злоби, що стали на століття для всіх нас прикладом того, як добро і зло в душі людини вирішують його долю.

У Юрія Короткова є цікава повість «Сивий», герой якої Олег, «втративши» в дитинстві мати, образившись на весь білий світ, «годував» в своїй душі першого вовка. З доброго та чуйного хлопчаки він перетворився в байдужого, егоїстичного хлопця, вірившего тільки в силу свого кулака. І тільки смерть друга Олександра, який врятував йому, Олегу, життя, змусить героя відкрити своє серце людям.
Таким чином, можу зробити висновок, що добро і зло живуть в душі кожного і тільки від нас самих залежить, як стати доброю, а не злою людиною.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: