«Білий Бім Чорне вухо» короткий зміст повісті Гавриїла Троепольского – читати переказ онлайн

Зміст

  • Про творі
  • Головні герої
  • Інші герої
  • Короткий зміст
  • Глави 1-2
  • Розділ 3
  • Глави 4-5
  • Глава 6
  • Розділ 7
  • Розділ 8
  • Розділ 9
  • Глава 10
  • Розділ 11
  • Глава 12
  • Глава 13
  • Глава 14
  • Глава 15
  • Глава 16
  • Глава 17
  • Висновок
  • Тест з повісті
  • Про творі

    Повість «Білий Бім Чорне Вухо» Троепольскій написав у 1971 році. Автор присвятив твір А. Т. Твардовскому. Центральною темою повісті є тема милосердя. На прикладі історії про собаку Біме автор показує, що людина в будь-якій ситуації повинен залишатися людиною, проявляти доброту, піклуватися про братів наших менших.

    На сайті можна читати онлайн короткий зміст «Білого Біма Чорне Вухо». Переказ буде корисний школярам при заповненні читацького щоденника, підготовку до уроку літератури.

    Головні герої

    Бім – пес з породи шотландських сеттерів з довгою родоводу. Був нетипового забарвлення: білого кольору з рыженькими підпалинами», одним чорним вухом і однією чорною ногою.

    Іван Іванович Іванов – господар Біма, мисливець, учасник Великої Вітчизняної війни; журналіст на пенсії.

    Толік – хлопчик, який дбав про Біме.

    Інші герої

    Степанівна – сусідка, яка доглядала за Бімом.

    Даша – дівчина, яка допомогла Біму.

    Хрисан Андрійович – тимчасовий господар Біма в селі.

    Сірий чоловік – чоловік, який зняв у Біма табличку з ошийника і побив собаку.

    Тітка – сусідка, яка не злюбила Біма.

    Короткий зміст

    Глави 1-2

    Бім народився від породистих батьків сеттерів, але мав нетиповий забарвлення. Господарі хотіли втопити Біма, але цуценя взяв до себе Іван Іванович. Чоловік дуже прив’язався до тварини і незабаром почав брати з собою на полювання. «До двох років Бім став відмінною мисливським собакою».

    Розділ 3

    Пройшло третє літо. На Біма написала скаргу «визгливенькая і жирна» тітка: нібито пес був небезпечний. Папір приніс голова дому, але, побачивши пса, зрозумів, що Бім добрий і слухняний.

    Глави 4-5

    Під час полювання Іван Іванович намагався обмежуватися одним-двома вальдшнепами за полювання і то тільки для того, щоб Бім не «загибнул як мисливський собака».

    Іван Іванич один раз брав Біма на облаву на вовків. Після цього випадку собака на полюванні завжди показував господареві, що відчув слід вовка.

    Глава 6

    Іван Іванич все частіше страждав від болю, його турбувало старе поранення – осколок у серця. В один із днів йому стало зовсім погано. Івана Івановича забрали в лікарню. Чоловік попросив сусідку Степанівну наглядати за псом.

    Бім побіг за господарем. Пес по сліду дістався до будівлі «швидкої допомоги» і почав дряпатися в двері: тут пахло його господарем. Однак Біма прогнали.

    На наступний ранок пес знову вибрався на пошуки. Бім принюхувався до людей, розглядав їх. Пса помітили перехожі і викликали міліцію. Однак за Біма заступилася дівчина Даша. Вона відвела пса додому. Степанівна розповіла дівчині, що Іван Іванича відправили літаком до Москви робити операцію.

    Розділ 7

    Вранці Даша принесла Біму нашийник з пластинкою, на якій було написано: «Кличуть його Бім. Живе в квартирі. Не ображайте його, люди».

    Сусідка випускала Біма гуляти одного. Пес забрів у парк, його помітили хлопчаки, принесли собаці поїсти. Один з хлопчиків, Толік, годував Біма з рук. До хлопців підійшов «якийсь дядько» з тростиною – «сірий» – і запитав, чий це пес. Дізнавшись, що собака нічия, чоловік забрав її з собою і привів додому. Він зняв з Біма нашийник, так як збирав різноманітні «собачі знаки» (медалі, повідки, нашийники). Вночі від самотності пес почав вити. Розсердившись, «сірий» побив пса палицею. Бім накинувся на чоловіка і вискочив з квартири через відкриту дружиною кривдника двері.

    Розділ 8

    «Дні йшли за днями». Бім уже добре знав місто. Як-то пес відчув запах Даші, який привів його до вокзалу. Дівчина їхала. Пес довго біг за поїздом, а після, сумуючи, впав між рейками.

    До майже вмираючому Біму підійшла жінка і напоїла його водою. Бім поплентався по залізниці, йому защеміло лапу. У цей момент наближався поїзд. На щастя, машиніст встиг зупинитися і звільнив собаку. Бім повернувся додому.

    Розділ 9

    Толік дізнався, де живе Бім, і тепер кожен день гуляв з шкутильгає собакою. У газеті з’явилося оголошення про те, що по місту ходить сетер з чорним вухом і кусає перехожих. Дізнавшись про це, Толік показав пса ветлікаря. Лікар зробив висновок, що «собака не скажена, а хвора».

    Глава 10

    Поступово Бім почав одужувати, але тільки пізньої осені зміг стати на чотири лапи. Сусідка знову почала випускати пса гуляти одного.

    Як-то Біма підібрав водій, який возив їх з Іваном Иванычем на полювання. Шофер продав собаку знайомому за 15 рублів. Новий господар Хрисан Андрійович назвав пса «Черноухом» і забрав з собою в село.

    Розділ 11

    У селі для Біма все було незвично: маленькі будиночки, домашні тварини та птиця. Пес швидко звик до двору, до його населенню, не дивувався ситого життя».

    Глава 12

    Хрисан Андрійович брав Біма з собою пасти овець. У пса з’явилася обов’язок «повертати самовільних вівці до череди, стежити за ними».

    Як-то до Хрисану Андреичу прийшов знайомий – Клим, і почав просити продати Біма. Однак господар відмовився: раніше він давав оголошення в газету про те, що «Пристала собака», і отримав відповідь: «Не розказуйте, будь ласка. Нехай живе до строку».

    Хрисан Андрійович дозволив просто брати пса на полювання. На наступний день Клим і Бім вирушили в ліс. Не привчена до великої видобутку, пес упустив зайця. Клим сильно розсердився і вдарив Біма чоботом. Пес впав. Клим кинув собаку в лісі.

    Бім, що втратив від удару свідомість, незабаром прокинувся і, ледве переступаючи, знайшов лікувальні трави.

    Глава 13

    Пес провів п’ять днів в лісі, поки йому не стало краще, і повернувся в місто. По сліду Бім знайшов будинок Дещиця. Хлопчик був радий собаці, але батьки категорично не хотіли залишати пса будинку. Вночі батько Толіка відвіз Біма в ліс і кинув там.

    Глава 14

    Бім повернувся в місто і знову прийшов до будинку Дещиця. Батько хлопчика знову намагався зловити пса, але тому вдалося втекти.

    Глава 15

    Бім поплентався до хати Івана Івановича. Однак, побачивши собаку, та сама криклива тітка зателефонувала в «карантинний ділянку». Біма спіймали, посадили у залізний фургон і відвезли в собачий приймач. Прокинувшись в «залізної в’язниці», пес почав дряпати двері. «Він гриз зубами клок жерсті і знову дряпався, вже лежачи. Кликав. Просив». До ранку пес притих.

    Глава 16

    У той ранок повернувся і Іван Іванович. Чоловік вже на вокзалі почав розпитувати, чи не бачив хто Біма. Іван Іванович поїхав в карантинний ділянку. Чоловікові ледве вдалося умовити сторожа відкрити двері фургона.

    «Бім лежала носом до дверей. Губи і ясна роздерті про рвані краї жерсті. Він дряпався в останню двері довго-довго. Дряпався до останнього подиху. І як мало він просив. Свободи і довіри – більше нічого».

    Глава 17

    Навесні Іван Іванович взяв нового цуценя, собі й Дещицю. Це був породистий, типового забарвлення англійський сетер», якого теж назвали Бім. «Але старого друга він вже ніколи не забуде».

    Висновок

    У повісті «Білий Бім Чорне Вухо» автор розповідає про долю собаки, яка до останнього залишається вірною своєму господареві. Зображуючи страждання тварини, його тугу за домом, автор ніби порівнює доброго, відданого пса і всіх тих людей, які йому зустрічалися: багато з них з позитивним якостям поступаються Біму.

    Повість «Білий Бім Чорне Вухо» перекладена більш ніж на 20 мов. Рекомендуємо не зупинятися на переказі «Білого Біма Чорне Вухо», а прочитати твір повністю, щоб пережити всі описані в оповіданні події разом з героями.

    Тест з повісті

    Перевірте запам’ятовування короткого змісту тестом:

    Нові тестыБудь в числі перших на дошці пошани

    Сподобалося короткий зміст? Допоможи проекту – тисни на кнопку, розкажи друзям:

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Моя книга: Допомога студентам та школярам