Біблійні мотиви у повісті “Собаче серце”

Повість “Собаче серце” належить до числа творів, присвячених Москві, що описують складне, суперечливе післяреволюційний час. І разом з тим в ній порушені вічні, глобальні теми й питання, актуальні для людства незалежно від просторово-часових координат. Булгаков М. А. використовував при створенні повісті безліч літературних алюзій і ремінісценцій (початок явно перегукується з поемою А. Блоку “Дванадцять”, манера зайвої деталізації – традиція Гоголя), але особливу вагомість і значущість надають оповіданню біблійні мотиви, переводять його у філософський план, підкреслюють глобальність і загальнолюдський зміст порушених проблем.

Одним із таких мотивів, простежуються не тільки в “Собачому серці”, але і в інших творах БулгаковА (наприклад, “Майстер і Маргарита”), є побудова системи персонажів за принципом вчитель – учень – зрадник (провокатор). Дійсно, професор Преображенський – вчитель, головні риси якого – мудрість, інтелігентність, глибоке розуміння того, що відбувається в поєднанні з певним науковим фанатизмом. Образ Преображенського дано практично цілком у релігійному освітленні: від власне прізвища до характеристик, які дають йому інші дійові особи, в основному Кульку і Борменталь (“творець”, божество”, “жрець” і т. д.). З майже сакральної фами-

Лією “Преображенський” пов’язана ще одна характерна деталь: дитинство І Юність Кульки Проходять У Преображенської застави, там же вмирає Чугункин (пивна “Стоп-Сигнал”, Як написано в щоденнику доктора Борменталя); Ця деталь за принципом алогізму підкреслює абсурдність ідеї створення “нової людини”, перетворення собаки в Людини, “преображення”.

У системі персонажів доктор Борменталь – учень, щиро відданий господарю і разом з тим ніколи до кінця не розуміє (ці якості характерні для всіх булгаківських “учнів” – згадаймо Левія Матвія та Івана Бездомного з роману “Майстер і Маргарита”). Борменталь, подібно Левію Матвія, намагається вести записи, фіксує на папері те, що відбувається, але Булгаков підкреслює нездатність доктора глибоко і об’єктивно осмислити реальність, довіряє йому оповідання лише на час і при цьому постійно вводить Травестирующие Деталі (наприклад: “Професор Преображенський, ви – творець! (Клякса)” – фраза з щоденника), внаслідок чого у читача створюється враження, що учень – ненадійний оповідач. Учень залишається відданим ідеї до кінця і сам доводить її до останньої крапки (вирішується на зворотну операцію), але при всій своїй стійкості і завзятості він завжди духовно слабкіше вчителя саме тим, що намагається боротися з агресивними проявами зовнішнього світу, в той час як учитель пасивний і вірний своїм переконанням в силу добра і неможливості насильства. (“Ласка <…> єдиний спосіб, Який Можливий у поводженні з живою Істотою”, – говорить Преображенський.)

У повісті є й зрадник і провокатор….
Кульок і Швондер відповідно, причому Кульок – в прямому сенсі дітище Преображенського, наукове дітище, результат досвіду і в певному значенні учень, адже професор деякий час намагається виховувати І Вчити Шарикова. Мотив зради вчителя невдячним учнем підсилює враження трагізму від самого факту зради з-за переклички з відомою ситуацією з Біблії. Події, що відбуваються в квартирі Преображенського, спроба втечі Кульки в перший день, його втрата свідомості і пробудження нагадують легенду про воскресіння Лазаря. Біблійним є і мотив потопу, хоча він і переведений Булгаковим в комедійний план: невміння Шарикова звертатися з водопровідними кранами дійсно призводить до катастрофи, до “великого Потопу”, Від якого страждає прекрасна квартира професора.

Той факт, що Кульок після воскресіння вимовляє знамените “абирвалг”, в тексті обґрунтовується по-різному: сам Кульку оповідає про міліціонера, що стояв біля початку слова, з-за чого підбігати до магазину було зручніше від “хвоста” Назви; однак у своїх записах доктор Борменталь наводить іншу причину читання справа наліво – “перерва зорових нервів у собаки”, але ж на початку повісті Кулька читає “сир” зліва направо, нормально, – значить, обидві точки зору ставляться Булгаковим під сумнів, тим більше що щоденнику Борменталя, як вже говорилося, автор довіряє мало! Читання справа наліво – натяк на юдейську писемність, своєрідна біблійна алюзія, що надає особливу значимість першого сказаному вголос слова Шарикова.

І мабуть, самий очевидний мотив у повісті, що викликає асоціації з Біблією, – місце та час дії. Події відбуваються у грудні – березні, але основне дійство – операція і перетворення Кульки – займає проміжок часу з 24 грудня (власне операція) з 7 січня, тобто від католицького до православного Різдва. Місце дії – район вулиці Пречистенки, не тільки традиційне місце проживання інтелігенції, але в контексті повісті – топонім, з самого початку надає оповіданню релігійне звучання, переводить його у філософський план.

У “Собачому серці” Булгаков не прагнув відобразити об’єктивне, реалістичне відображення дійсності; навпаки, створена ним гротескна картина, тобто будується на поєднанні несумісних або полярно протилежних понять; трагічного і комічного, реального і абсолютно фантастичного, абсурдного. Біблійні алюзії постійно перериваються знижують, комічними деталями, змушують читача переосмислити те, що відбувається в сатиричному ключі. Релігійних мотивів не так багато, але всі вони відіграють значну роль в розкритті основної ідеї повісті і одночасно віщують поява головного фінального твори М. А. БулгаковА, де біблійна лінія стане самостійною, – роману “Майстер і Маргарита”, роботу над яким письменник почне через два роки після завершення повісті “Собаче Серце”.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам