Бездомні собаки твір

Зовсім нещодавно я вкотре з великим задоволенням перечитав казку Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”, яку вперше прочитав ще в дев’ять років. Точно так само, як і при першому знайомстві з цією казкою, я відчув неймовірну радість, читаючи це невелике видатне твір.

Герой цієї казки – Маленький принц, який прилетів на землю з маленького астероїда. На рідному астероїді у нього залишилися три вулкани і троянда, яку Маленький принц дуже любив. На Землі він залишився зовсім один, тому й зважився на подорож по планеті, бажаючи знайти собі друга. І він його знайшов. Другом для Маленького принца став рудий Лис, дикий і такий же самотній, як його новий господар.

Дуже швидко Маленький принц його приручив. Але Маленькому принцу потрібно було йти, а Лисицю довелося залишитися. Але зрозумівши, що таке дружба, Маленький принц вже не міг залишатися без того, хто зайняв місце в його серці. Для Маленького принца друг був не іграшкою, награвшись якої, можна було його кинути, а частиною його життя. Вираз “Ми у відповіді за тих, кого приручили” стало життєвим принципом багатьох людей, за цим принципом живу і я.

“Я у відповіді за тих, кого приручив” і вважаю, що так повинні вважати і всі навколишні. Тому мені дуже боляче і прикро бачити нещасних бездомних тварин, у яких колись були свої господарі, і яких ці господарі безжально викинули на вулицю. При цьому для кожного бездомної тварини його колишній господар назавжди залишиться одним, йому завжди віддані прихильність і вірність. Тварини не бувають злопамятными, їх серце вміє прощати.

Часто буває, що самотнього зневіреної людини, яка нікого не любить і ніким не любимо, що стоїть на краю життєвої прірви рятує від трагічного кроку віддане йому істота, розтоплюючи лід у серці людини і повертаючи його до життя своєю вірністю і ласкою.

Особисто я вважаю, що вигнати… на вулицю тварина і зрадити людини – це в рівній мірі жорстокі вчинки. Тому я хочу закликати людей до відповідальності за тих, кого приручили. Не виганяйте тварин і цінуйте своїх маленьких друзів. Наслідуйте приклад Маленького принца – істоти з далекої планети з великим і добрим серцем. Якби я міг, я б зібрав усіх бездомних тварин під одним дахом і створив би їм райські умови.

Мені, наприклад, не подобається ходити в зоопарк, де можна побачити голодних і змарнілих звірів, виставлених у тісних клітках на загальний огляд. Звичайно, зараз ситуація в зоопарках покращилася, але все одно, обмежувати свободу братів наших менших і замикати їх – хіба це справедливо?

Я не уявляю, як можна не любити тварин? І невже є такі люди, які не растрогаются при вигляді маленького живого грудочки з мокрим носом. Адже будь-яка тварина назавжди залишається для людини дитиною, беззахисним і повністю залежним від господаря. У хороших господарів домашня тварина стає справжнім членом сім’ї, його балують і люблять. І якщо вигнати таку тварину на вулицю, воно буде приречене на загибель.

Більшість з нас засуджує вилов безпритульних тварин, у величезній кількості бродять по вулицях, але з іншого боку всі ми розуміємо, що вони можуть бути небезпечні для людей. Здичавілий собака, ображена на всіх і вся, може просто покусати людини або навіть заразити його смертельну хворобу – сказ. Але все одно, бездомні тварини залишаються жертвами людської жорстокості, адже саме люди виганяють своїх вихованців на вулицю, не замислюючись про їх подальшу долю.

Особисто я дуже люблю тварин. Домашніх улюбленців я люблю за їх безмежну відданість і любов до господаря, бездомних тварин за їх волю до життя, а диких – за їх красу, незалежність і велич. Та й як може бути інакше, адже саме ми відповідаємо за тих, кого приручили.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: