“Березневе сонце” твір

Березень… Місяць року, коли зима потихеньку втрачає свою владу, а весна набуває законні права. Саме цей час року зобразив відомий російський художник Костянтин Юон на своєму полотні “Березневе сонце” в 1915 році.

При першому погляді на картину створюється позитивне враження та позитивний настрій. Весь простір яскраво освітлене весняним сонцем, котре визирає з-за іноді тих, хто підпливає легких білих хмарин. Яскраво-блакитне небо видає наступаючу весну. Земля, і дахи будинків все ще усипані снігом, поблескивающим подібно ніжною алмазної крихти в променях сонця.

Сільською широкій дорозі, повз стоять щільним рядом добре зрубаних хат, їде пара чорних вершників на конях. Вершники одягнені в темні кожухи, а на головах у них шапки під тон одягу. Трохи віддалік плететься двоколірна кінь, поруч з якою біжить собака.

Уздовж дороги стоять… високі дерева, які немов стосуються небесної висоти своїми вершинами. Гіллясті берези зливаються своєю білизною з кучугурами. На снігу можна розглянути безліч слідів від копит, якими і протоптана стежка. Сонце вже високо над горизонтом, адже дерева і наїзники вже відкидають тіні. На картині зображена невелика село, невисокі, але красиві будиночки видніються як на передньому плані, так і далеко, за пагорбом. Широкі дахи будинків усипані переливаються в променях сонця снігом. Безлюдна вулиця наводить на думку, що сьогодні вихідний день, і всі люди, крім двох випадкових їздців, відпочивають у себе вдома. Картина природи, що пробуджується, не обтяжена великою кількістю людей, радує око.

Картина Костянтина Юона “Березневе сонце” зачаровує і притягує. Сніг ще лежить на землі щільним шаром, але вже відчувається наближення витає в повітрі весни.

print
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо!
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: