Кожна країна – це ансамбль мистецтв. Грандіозним ансамблем культур або об’єктів культури є і Радянський Союз. Міста в Радянському Союзі, наскільки б вони не разнствовали між собою, не є відособленими один від одного. Москва і Ленінград не просто “не схожі один на одного – вони контрастують один одному і, відтак, взаємодіють. Не випадково вони пов’язані між собою залізницею, настільки прямий і “ширококолійної”, що, їдучи в поїзді ніч без поворотів і тільки з однією зупинкою і потрапляючи на вокзал у Москві чи Ленінграді, ви бачите майже те ж вокзальне приміщення, яке вас проводжало ввечері: фасади Московського вокзалу в Ленінграді і Ленінградського в Москві – однакові. Але однаковість вокзалів підкреслює різка відмінність міст, – несхожість не просте, а доповнювати один одного.
Навіть предмети мистецтва в музеях не просто зберігаються, а становлять деякі культурні ансамблі, пов’язані з історією міст і країни в цілому. Склад музеїв далеко не випадковий, хоча в історії їхніх зібрань і не мало окремих випадковостей. Недаремно, наприклад, в музеях Ленінграда так багато голландської живопису (це Петро I), а також французької (це петербурзьке дворянство XVIII і початку XIX ст.).
А подивіться в інших містах. У Новгороді варто подивитися ікони. Це третій за величиною та цінності центр давньоруської живопису.
У Костромі, Горькому і Ярославлі слід дивитися російську живопис XVIII і XIX ст. (це центри російської дворянської культури), а в Ярославлі – ще і “волзьку” XVII ст. яка представлена тут так, як ніде.
Але якщо ви візьмете всю нашу країну, ви здивуєтеся різноманітності і своєрідності міст і зберігається в них культури: у музеях, приватних зібраннях, та й просто на вулицях, адже майже кожен старий будинок – коштовність. Одні будинки і цілі міста дороги своєю дерев’яною різьбою, інші – дивовижною плануванням, набережними, бульварами (Кострома, Ярославль), треті – кам’яними будинками, четверті – вигадливими церквами.
Але багато їх об’єднує. Одна з найбільш типових рис російських міст – їх розташування на високому березі річки. Місто видно здалеку і як би втягнутий в рух річки: Великий Устюг, волзькі міста, міста по Оці. Є такі міста і на Україні: Київ, Чернігів, Новгород-Сіверський, Путивль. Це традиції давньої Русі – Русі, від якого пішли Росія, Україна, Білорусь, а потім і Сибір з Тобольськом і Томському…
Місто на високому березі річки у вічному русі. Він пропливав” повз річки. І це теж властиве Русі відчуття рідних просторів.
Країна – це єдність народу, природи і культури.
Зберегти різноманітність наших міст і сіл, зберегти в них історичну пам’ять, їх загальна національно-історична своєрідність – одна з найважливіших завдань наших містобудівників. Вся країна – це грандіозний культурний ансамбль. Він повинен бути збережений у своєму вражаюче багатство. Виховує не тільки історична пам’ять у своєму місті і в своєму селі – виховує людину його країна в її цілому. Зараз люди живуть не тільки в своєму “пункті”, але по всій країні, і не своїм століттям тільки, але всіма століттями своєї історії.