Аналіз вірша Єсеніна «Ранок»

Творчість Єсеніна нерозривно пов’язане з пейзажною лірикою, навіяної спогадами про дитинство. Виріс поет у селі Костянтинове Рязанської губернії, яке покинув 17-річним юнаком, він вирушив підкорювати Москву. Однак пам’ять про дивно яскравою і хвилюючою російської природи, мінливою і багатоликої, поет зберіг у своєму серці на все життя.

Вірш «З добрим ранком!», написане в 1914 році, дозволяє в повній мірі судити про поетичний талант Єсеніна і його трепетним відношенню до батьківщини. Невелика поетична замальовка, в якій розповідається про те, як пробуджується світ під першими променями ласкавого літнього сонечка. наповнена ліризмом і дивовижними по красі метафорами.

Так, в кожній строфі вірша присутній властива Єсеніну образність. Поет свідомо наділяє неживі предмети якостями і здібностями, які властиві живим людям. Ранок починається з того, що «задрімали зірки золоті», поступившись місце денного світила. Після цього «затремтіло дзеркало затону», на поверхню якого опустилися перші сонячні промені. Денне світло у Єсеніна асоціюється з природним джерелом життя, який дарує тепло і «рум’янить» небосхил. Схід сонця автор описує так, немов би це звичне природне явище являє собою диво, під впливом якого весь навколишній світ перетворюється до невпізнання.

Особливе місце у творчості Сергія Єсеніна займає образ руської берези. яка виступає в різних іпостасях. Однак найчастіше поет приписує їй риси юної тендітної дівчини. У вірші «З добрим ранком!» саме берези є одним з ключових персонажів, «ожилих» з волі автора. Під впливом теплих сонячних променів вони «посміхнулися» і «розтріпали шовкові коси». Тобто, поет навмисне формує у читачів привабливий жіночий образ, доповнюючи його «зеленими сережками» і краплями роси, блискучими, немов діаманти.

Володіючи яскравим поетичним талантом, Сергій Єсенін без особливої праці поєднує у своїх творах чари російської природи і цілком буденні, повсякденні речі. Приміром, у вірші «З добрим ранком!» на тлі ожила заплави і дівчата-берізки автор описує звичайний сільський тин із заростями кропиви. Однак навіть це колюча рослина, яке у Єсеніна також асоціюється з панночкою, поет наділяє первозданною красою, відзначаючи, що кропива «обрядилася яскравим перламутром». І цей незвичайний наряд немов би перетворив пекучу красуню, перетворивши її з злісною й сварливої фурії і світську кокетку, яка бажає випадковим перехожим доброго ранку.

В результаті твір, що складається всього з трьох коротких четверосиший, дуже точно і повно відтворює картину пробудження природи і створює дивовижну атмосферу радості і заспокоєння. Немов романтичний художник, Єсенін наділяє кожну сходинку багатством фарб, які здатні передати не тільки колір, але і запах, смак, почуття. Автор навмисне залишив «за кадром» багато нюансів і не розповів про те, яким буде майбутній день, і що саме він принесе. Бо подібне оповідання напевно зруйнувало б тонке чарівність тієї миті, яке відокремлює ніч від дня й іменується вранці. Але при всьому цьому вірш виглядає цілком повноцінним твором, логічним завершенням якого є побажання «доброго ранку!», адресована всім тим, хто хоча б раз у житті зустрічав світанок в селі, і може по достоїнству оцінити момент пробудження природи, хвилюючий і чудовий.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: