Аналіз вірша Толстого «Грядою клубочиться білою»

Період з 1851 по 1859 рік — час, коли Олексій Костянтинович Толстой повністю присвятив себе поезії. За вісім років він створив близько дев’яноста віршів. Потім настало тривале затишшя. До ліричного творчості літератор повернувся лише у першій половині сімдесятих років. Основний мотив толстовської поезії середини дев’ятнадцятого століття — нещасливе кохання. Об’єктом зітхань графа була Софія Міллер. Вони познайомилися в 1851 році на маскараді. Дівчина не могла похвалитися красивим обличчям. При цьому сучасники відзначали її гарну фігуру, а також товариськість і чарівність. Роман Толстого і Міллер супроводжувався складнощами. Софія була замужем, та чоловік не поспішав давати розлучення. Крім того, проти шлюбу з Міллер виступала мати Олексія Костянтиновича. Бачилися молоді люди рідко і найчастіше таємно. Одружитися їм вдалося лише через дванадцять років після знайомства.

«Грядою клубочиться білою» — вірш, датований 1856 роком і несе в собі відгомін непростих відносин із Міллер. У ньому Толстой малює пейзаж, описуючи туман над озером. При цьому використовується своєрідний психологічний паралелізм, характерний для народної поезії. У творі явище природи пов’язується зі станом людської душі. Як озеро обійнято туманом, так обуян журбою і горем добрий молодець. Ось тільки туман рано чи пізно зникне, а горе залишиться з героєм назавжди. З фольклорної творчості Толстой запозичує не тільки психологічний паралелізм, але і лексику, співучість. До народної поезії літератор звертався не раз. Справа в тому, що для графа ідеалом і об’єктом любові була Київська Русь, яку Олексій Костянтинович вважав по-європейськи цивілізованою. Головною її цінністю Товстої представляв відсутність кріпацтва, що означало свободу людини.

Цікаво, що шлюб письменника з Софією Міллер виявився вкрай невдалим. Спочатку пара була щаслива, але поступово відносини погіршувались. Жінка нудьгувала в компанії свого чоловіка, він відверто дратував її. Зверталася Міллер до чоловіка найчастіше тільки за прізвищем. Презирство з боку дружини сильно засмучувало Олексія Костянтиновича, що негативно відбивалося на його здоров’я. Письменник мучився від невралгії, головних болів, астми. Знайомі порадили йому приймати морфій, від передозування якого Толстой і помер у 1875 році.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: