Аналіз вірша Блоку «Я дивився на сліпе людське будова»

Поетів Олександра Блока та Андрія Білого пов’язувала довга дружба, риса під якою була підведена в 1907 році. Саме тоді дружина Блоку Любов Менделєєва пішла до Білого, і цей любовний трикутник став предметом пересудів у багатьох літературних салонах. Втім, ще задовго до настільки сумних подій Блок і Білий вважали себе духовними братами. Обидва поета проповідували символізм, вважаючи, що потрібно вміти бачити ті знаки, які нам посилає доля. Тільки в цьому випадку можна навчитися передбачати майбутнє і бути до нього готовим.

Щоправда, у своїй теорії символісти не врахували людського фактора. Андрію Білому так і не вдалося стати пророком, однак Олександр Блок, мабуть, вага ж володів цим дивовижним даром. Це підтверджують численні вірші поета, серед яких — твір під назвою «Я дивився на сліпе людське будова», написана в 1902 році і присвячений Андрію Білому.

Звичайно, в той момент зрозуміти, що саме хотів сказати цим віршем Блок, було досить складно. Та й сам поет навряд чи зміг би пояснити, яку смислове навантаження несуть відтворені ним образи, від яких віє сумом і безвихіддю. Однак наступні події дозволяють трактувати цей вірш, як провісник прийдешньої революції. «Сліпе людське будова», є звичайним багатоповерховим будинком, слід розглядати, як Росію, яка поки ще спить. Однак всередині «вдома» вже бродять люди, «під дахом повільно запалилося вікно» і «обережні почалися дзвінки». Ймовірно, тут мова йде про перше народні хвилювання і бунти, коли розлючені селяни спалювали цілі поміщицькі садиби, влаштовували страйки на заводах і фабриках, вимагаючи рівноправності. Але не було єдиної сили, яка б змогла зібрати разом усіх цих розрізнених і роз’єднаних людей, які мають спільну мету, але позбавлених можливості її реалізувати.

Однак коли на сходах будинку пролунали кроки, «скрізь прокинулися, кричали, чекаючи вісницю», яка повинна була змінити світ на краще. «Думали: за зранку настане день», — зазначає поет і тут же спростовує це твердження. Адже хтось нагорі вже встиг все продумати і прорахувати те, що «нікому не дано», і результати цих підрахунків невтішні, тому що цей хтось невидимий «зрозумів, що буде темно». Тобто навіть після революції в світі нічого не зміниться, так як не в людських силах створити нове суспільство на уламках того, що було знищене так безжально і нерозумно.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Моя книга: Допомога студентам та школярам

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: