Цикл «Снігова маска», створений буквально за кілька зимових тижнів 1906/07 рр. і складається з тридцяти творів, Блок присвятив актрисі театру Коміссаржевської Наталії Волохова. Поет познайомився з красунею-артисткою в жовтні 1906 року, під час постановки «Балаганчика». В адресованих їй віршах можна помітити сюжети казок Андерсена, «дионисийские» образи В’ячеслава Іванова, мотиви слов’янської народної демонології, алюзії на творчість Афанасія Фета. Сама ж героїня постає перед читачами в демонічному вигляді, що разюче відрізняє її від Прекрасної Дами.
«Друге хрещення» — програмний твір циклу «Снігова маска». Його головною темою стає вторгнення стихій в духовний світ людини, що розмивають поріг між добром і злом. Про це поет повідомляє в перших двох рядках:
Відкрили двері мою хуртовини,
Застигла світлиця моя…
У попередніх «Другого хрещення» віршах циклу ліричний герой зустрічався з героїнею, що представляє собою світ стихії, в вьюжном просторі. Як зазначалося вище, в розглянутому творі ситуація кардинально змінюється. Зникає остання межа, що відділяла персонажів один від одного. У зв’язку з цим виникає мотив смерті. Жінка бажає спокусити і обдурити ліричного героя. Прагнення бути з нею разом, любити її несе в собі загрозу загибелі: «Хрещенням третім буде — Смерть». Втім, герой такого результату не боїться. Більше того — він його прагне. Йому радісно, що не прийде весна, що символізує життя.
Друге хрещення — поняття релігійне. У християнстві їм позначається відступництво від істинної православної віри. На думку деяких сучасних дослідників, ідею другого хрещення Блок міг запозичити у секти хлистів, діяльністю якої поет цікавився. Олександр Олександрович прекрасно усвідомлював свою зраду християнства. Тому друге хрещення стає одночасно символом жаху душевного падіння і містичного захоплення душевного злету. Напрошуються порівняння з метельной стихією, коли занурення в безодню стає польотом в небеса.
Письменник Данило Андрєєв назвав цикл «Снігова маска» шедевр із шедеврів. При цьому він зазначив, що в серії віршів з величезною художньою силою йдеться про бажання бути проклятим, духовно загиблим. Фактично мова йде про своєрідне духовне самогубство.