Третій розділ другої частини роману Гончарова “Обломів” оповідає нам про приїзд Андрія Штольца до свого друга дитинства Іллі Іллічу Обломову. Відразу потрібно зазначити, що Штольц був єдиною людиною, якій Обломов був радий, від якого він чекав підтримки та допомоги у вирішенні своїх проблем.
З перших хвилин зустрічі Ілля Ілліч скаржиться своєму другові на здоров’я. Лікуючий лікар рекомендує йому відправитися в подорож в Єгипет або Америку, що для головного героя гірше смерті. Штольц не розуміє побоювання свого друга і сприймає слова Обломова з посмішкою.
Пізніше Штольц довідається ще про дві проблеми, які турбують Обломова. Це необхідність переїзду на нову квартиру і лист з Обломовки.
Глянувши на лист, Штольц відразу ж пропонує план дій. Він пропонує своєму другові звільнити кріпаків і побудувати в селі школу. Ці слова наводять Обломова в подив. Йому не зрозуміло, як можна в одну мить зламати уклад багатьох років, коли кріпаки працювали на благо поміщика. І що буде з селянами, якщо їх навчити грамоті? Обломов не хоче нового життя. Він хоче жити, як жили його діди і прадіди, в тиші і турботи. Новина про те, що біля Обломовки розпочато будівництво шосе дуже турбує головного героя. Він розуміє, що зміни неминучі. А це найбільший страх Обломова.
Саме боязнь змін вселяє страх Обломову і при переїзді на іншу квартиру. Штольц обурений таким станом справ. Для нього це нікчемна справа, а Обломов вже всі боки продавив думаючи над вирішенням своєї проблеми. Але його він так і не знайшов. Дуже показовий в цьому сенсі план реформування Обломовки, який Ілля Ілліч готував вже не перший рік, а результату все немає. Складається враження, що цей план є прикриттям бездіяльності головного героя.
В ході розмови Штольц розуміє, що Обломов весь час проводить вдома, лежачи на дивані. Іллі Іллічу ні чого не цікаво, він не читає ні книг, ні газет. Це заняття обломов вважає безглуздою тратою часу.
Обурений таким чином життя головного героя, Штольц вигукує: “Сам-то ти що ж робиш? Точно ком тесту, згорнувся і лежиш”.
Обломов чудово усвідомлює всю нудьгу і одноманітність життя, але нічого міняти не бажає. Колись він пробував щось змінити – не вийшло. А тепер йому просто лінь. В кінцевому підсумку, Ілля Ілліч каже Штольцу, що йому “і жити-то лінь”.
Штольц не може залишити в біді свого друга. Він пропонує план дій, який повинен розбудити Обломова від вічної сплячки. Друзі їдуть в ресторан, потім в гості.
Для Іллі Ілліча це справжня трагедія. Він не розуміє, як так швидко можна все поміняти, кудись їхати, з кимось спілкуватися, та й про що не зрозуміло. Якщо і спілкуватися з кимось, то тільки з Іваном Герасимовичем, людиною не дуже освіченою, але душевним.
Тепер нам стає зрозуміло, що в людині Обломов, насамперед, цінував душевність. Спокій і доброта Івана Герасимовича нагадувала йому дитинство.
У своєму будинку Ілля Ілліч створив обстановку схожу на обстановку в рідній Обломовке. Йому чужі будь-які зміни. Всі спроби Штольца “розтормошити” Обломова залишилися безрезультатними, адже головний герой не сприймає активний спосіб життя, він йому чужий.