План
Введення
Роман Гончарова «Обломов» є соціально-психологічним твором російської літератури середини 19 століття, в якому автор порушує ряд «вічних» тем, актуальних і для сучасного читача. Одним з провідних літературних прийомів, використовуваних Гончаровим, є портретна характеристика героїв. Через детальний опис зовнішності персонажів розкривається не тільки його характер, але і підкреслюються індивідуальні особливості, схожість і відмінності дійових осіб. Особливе місце в ньому займає портрет Обломова в романі «Обломов». Саме з опису зовнішності Іллі Ілліча автор починає твір, особливу увагу приділяючи дрібним деталям та нюансам вигляду персонажа.
Портрет Іллі Ілліча Обломова
Ілля Ілліч зображується чоловіком тридцяти двох років, середнього зросту з темно-сірими очима. Він досить привабливий зовні, але «роздутий не по літах». Основною рисою зовнішності героя була м’якість – у виразі обличчя, в рухах і лініях тіла. Обломов не справляв враження людини, що живе великими цілями або безперервно щось обмірковує – в рисах його обличчя читалося відсутність всякої певної ідеї і зосередженості, «думка гуляла вільним птахом по обличчю, пурхала в очах, сідала на полуотворенные губи, ховалася в складках чола, потім зовсім пропадала, і тоді у всьому обличчі жеврів рівний світло безпечності. З особи безпечність переходила в пози всього тіла, навіть у складки шлафрока». Часом у його погляді проскакувало вираз нудьги або втоми, проте вони не могли зігнати з обличчя Іллі Ілліча тієї м’якості, яка була присутня навіть в його очах і посмішці. Надто світла шкіра, маленькі пухкі руки, м’які плечі і занадто зніжене для чоловіка тіло видавали в ньому людину не приученного трудитися, звиклого всі дні проводити в неробстві, розраховуючи на допомогу слуг. Будь-які сильні емоції не відбивалися на зовнішності Обломова: «коли він був навіть стурбований», руху його «стримувалися також м’якістю і не лишенною свого роду грації лінню. Якщо на обличчя набігала з душі хмара турботи, погляд туманился, на лобі були складки, починалася гра сумнівів, печалі, переляку; але рідко тривога ця застигала у формі певної ідеї, ще рідше перетворювалася на намір. Вся тривога дозволялася подихом і завмирала в апатії або в дрімоті».
Портрет Іллі Ілліча Обломова дозволяє вловити основні риси характеру героя: внутрішню м’якість, поступливість, лінь, повний спокій і навіть якесь байдужість персонажа по відношенню до навколишнього світу, формують складну і багатогранну особистість. На глибину характеру Обломова вказує і сам Гончаров на початку твору: «поверхнево наглядова, холодний людина, мимохідь глянувши на Обломова, сказав би: «Добряк повинен бути, простота!» Людина глибше і симпатичніше, довго вдивляючись в обличчя його, відійшов би в приємному роздуми, з посмішкою».
Символіка одягу в образі Обломова
Проводячи всі дні у неробстві і всіляких мріях, ладу нездійсненні плани і малюючи в уяві безліч картин бажаного майбутнього, Обломов не стежив за своїм зовнішнім виглядом, вважаючи за краще ходити в улюбленій домашньому одязі, яка ніби доповнювала його спокійні риси обличчя і зніжене тіло. На ньому був старий східний халат з великими широкими рукавами, зшитий з перської матерії, який Ілля Ілліч міг двічі загорнутися. Халат був позбавлений будь-яких декоративних елементів – кистей, оксамиту, пояси – ця простота, можливо, і подобалася найбільше в даному елементі гардеробу Обломову. По лікаря було видно, що герой носить його давно – він «втратив свою первісну свіжість і місцями замінив свій первісний, природний блиск іншим, набутих», хоча і «все ще зберігав яскравість східної фарби і міцність тканини». Іллі Іллічу подобалося, що халат був м’який, гнучкий і зручний – «тіло не відчуває на собі». Другим обов’язковим елементом домашнього туалету героя були м’які, широкі і довгі туфлі «коли він, не дивлячись, опускав ноги з ліжка на підлогу, то неодмінно потрапляв у них відразу». Жилет або краватку Ілля Ілліч будинку не носив, так як любив привілля і простір.
Опис зовнішності Обломова в його домашньому вбранні малює перед читачами образ провінційного пана, якому не потрібно нікуди поспішати, адже за нього все зроблять слуги і який всі дні тим і займається, що ніжиться на ліжку. Та й самі речі скоріше схожі на вірних слуг Іллі Ілліча: халат, «як слухняний раб» скоряється будь-якій його руху, а туфлі не потрібно було шукати чи довго надягати – вони завжди були до його послуг.
Обломов немов відтворює тихе, розмірене, «домашню» атмосферу рідної Обломовки, де все було тільки для нього, і виконувався будь-який каприз. Халат туфлі в романі – символи «обломовщины», що вказують на внутрішній стан героя, його апатичність, відчуженість від світу, відхід в ілюзії. Символом реальної, «некомфортною» для Іллі Ілліча життя стають чоботи: «цілі дні, — бурчав Обломов, одягає халат, — не знімаєш чобіт: ноги так і сверблять! Не подобається мені ця ваша петербурзька життя». Однак чоботи – це ще й символ виходу з-під влади «обломовщины»: закоханий в Ольгу, герой сам закидає подалі улюблений халат і туфлі, змінивши їх на світський костюм і такі нелюбі йому чоботи. Після розставання з Іллінської Ілля Ілліч повністю розчаровується в реальному світі, тому знову дістає старенький халат і остаточно занурюється в болото «обломовщины».
Зовнішність Обломова і Штольца в романі Гончарова
Андрій Іванович Штольц є за сюжетом твору кращим другом Обломова і його повним антиподом як за характером, так і зовні. Штольц був «весь складений з костей, мускулів і нервів, як кровна англійська кінь», «тобто є кістка та мускул, але ні ознаки жирної округлості». На відміну від Іллі Ілліча, Андрій Іванович худорлявий, зі смаглявим рівним кольором обличчя, зеленуватими виразними очима і скупий мімікою, яку вживав рівно стільки, скільки було потрібно. В Штольце не було тієї зовнішньої м’якості, яка була основною рисою його друга, йому була притаманна твердість і спокій, без зайвої метушні та поспіху. Все в його рухах було злагоджено і отконтролировано: «Здається, і печалями і радощами він керував, як рухом рук, як кроками ніг або як звертався з дурною і доброю погодою».
Здавалося б, обидва героя – і Обломов і Штольц відрізнялися зовнішнім спокоєм, однак природа цього спокою у чоловіків була різна. Вся внутрішня буря переживань Іллі Ілліча губилася в його надмірній м’якості, безпечності та інфантильності. Для Штольца ж сильні переживання були чужі: він контролював не тільки весь світ навколо і свої рухи, але і свої почуття, не даючи їм навіть зароджуватися в душі як чогось ірраціонального і неподдающемуся його контролю.
Висновки
В «Обломові» Гончарів, як вправний художник, зміг через портрет героїв показати всю глибину їх внутрішнього світу, «промалювавши» особливості характерів дійових осіб, зобразивши, з одного боку, два типових для того часу соціальних персонажа, а з іншого, окресливши два складних і трагічних образу, цікавих своєю багатогранністю і сучасному читачеві.
Тест по твору