Творчість Оноре де Бальзака стало вершиною розвитку західноєвропейського реалізму XIX століття. Творча манера письменника увібрала в себе все найкраще від таких майстрів художнього слова, як Рабле, Шекспір, Скотт і багато інших. У той же час, Бальзак вніс у літературу багато нового. Одним з найбільш значних пам’ятників цього видатного письменника стала повість “Гобсек”.
У повісті в концентрованій формі відбилося розуміння Бальзаком законів буржуазного світу, яке прийшло до нього ще за часів його роботи в нотаріальній конторі. Письменник бачив зсередини і тому міг так яскраво зобразити весь “змащене маслом механізм будь-якого багатства”. І у своїй повісті він розкриває всю сутність буржуазного суспільства, де в законі грабіж, зрада, брудні махінації. З усією силою драматизму демонструє автор незліченні трагедії, породжені пануванням у суспільстві відносин купівлі-продажу, типові конфлікти на грунті “всемогутності, всевідання, всі благості грошей”. Боротьба за
Стан стає вже не доповненням або деталлю, а основою сюжету, центральною ідеєю всієї розповіді.
Головний герой повісті – мільйонер-лихвар – один з володарів нової Франції. Його образ дуже складний і суперечливий. “У ньому живуть дві істоти: скнара і філософ, підла істота й піднесене”, – говорить про нього адвокат Дервиль. Минуле героя досить невизначено: можливо він був корсаром і избороздил всі моря і океани, торгував людьми та державними таємницями. Сповнена загадок також і його справжнє життя. Невідомі витоки його незліченної багатства. Але одне не викликає сумнівів – це виняткова особистість, сильна, наділена глибоким філософським складом розуму. Гобсек здатний помічати дрібні деталі і з унікальною проникливістю судити про світ, життя і людину. Ці якості героя в деякому сенсі навіть симпатичні авторові. Однак, на жаль, свій розум і проникливість Гобсек направляє в неправильне русло. Досліджуючи закони світу, він приходить до висновку, що “в золоті зосереджені всі сили людства. що таке життя, як не машина, яку приводять у рух гроші? Золото –… ось духовна сутність усього суспільства”. Саме навколо грошей обертається вся громадське життя, тільки до золота спрямовані всі помисли людей. І прийшовши до такого розуміння законів життя, Гобсек робить подібну ідеологію керівництвом до власних вчинків. Гроші повністю поневолили його розум і думки. “Цей стариган, – каже Дервиль, – раптом виріс в моїх очах, став фантастичною постаттю, втіленням золота”. Так, культ золота у Гобсека освячений філософськи осмисленого могутністю грошей і викликає певну громадську активність героя. Проте золото вже стало для нього самою метою і змістом усього життя, поступово витіснивши з його душі всі позитивні начала, які, можливо, могли б проявитися при інших обставинах. Даючи гроші в борг під неймовірно великі відсотки, лихвар відверто грабував людей, безсовісно користуючись їх тяжким становищем, крайньою потребою і повною залежністю від нього. Черствий, бездушний, він став вже навіть не просто жорстокою людиною, а “людиною-автоматом, людиною-векселем”.
Згубний початок, укладену в накопичуваної пристрасті, пристрасті до грошей викликало непримиренне критичне відношення Бальзака до буржуазії, яка прагнула стверджувати з допомогою золота своє панування в суспільстві. Образ Гобсека став для його творця живим втіленням тієї могутньої хижацької сили, яка нестримно пробивалася до влади, не зупиняючись ні перед чим, використовуючи будь-які, навіть самі низькі й підлі засоби для досягнення своєї мети, і ні на секунду не сумніваючись в собі. Автор намагався розібратися в сутності цієї сили, її витоки, для того, щоб як можна більш яскраво і правдиво розкрити всі її основи, викрити, показати світу у всій її підлості і ницості, пробудити в людях людське свідомість, мораль, моральність. Письменник рішуче критикує матеріальні інтереси, на яких будувалася політика, державна влада, закони. І робить це настільки переконливо і правдиво, що з його книг, за словами Ф. Енгельса, ми дізнаємося більше, “ніж з книг всіх спеціалістів – істориків, економістів, статистиків цього періоду, разом узятих”.