На календарі жовтень, за вікном сиро, сіро і холодно. Весь тиждень майже щодня йдуть дощі, небо затягнуте сірими хмарами, віє холодний вітер. Бабине літо минуло, залишивши після себе спогади про теплої погоди. Прийшла справжня осінь – сумна пора. Природа потихеньку готується до зими, до відпочинку. Дні стали набагато коротшими, а ночі, відповідно, довше. За вікном темніє вже до семи годин, а вранці, коли ми прокидаємося в школу, сонечко тільки починає підніматися вгору, ледь торкаючись землі своїми променями. Ночі стали дуже холодними, тому ми сховали літні речі, а дістали з далеких кутів вовняні светри та кофти, теплі ковдри, м’які пледи, каміни і запаслися чаєм. Але все ж іноді виходить сонечко, щедро обдаровуючи нас останніми теплими променями, і ми ще сподіваємося, що до нас повернеться тепла погода. Я думаю, що тепло ще не покинуло нас на час довгої зими, тому що дерева все ще вкриті зеленими листками, які тільки починають повільно жовтіти або червоніти. Зовсім скоро лісу придбають яскраві фарби: пурпурний, багряний, золотий, а потім листя опаде і покриють землю теплим, м’яким килимом, який захищає від майбутніх морозів.
Жовтень – середина календарної осені. Але, по-моєму, вересень, все ще трохи схожий на літо: сонечко зігріває землю своїми теплими променями, небо переважно чисте та ясне. А жовтень вже схожий на справжню
Класичну осінь. На вулицях зимно і мокро, люди носять плащі й парасольки, рятуючись від частого проливного дощу.
Я не люблю жовтень, в цей час, коли дуже холодно, на вулицю не хочеться навіть носа висунути. А доводиться йти в школу або на роботу. Деякі люди, як і я, постійно ходять сонні, з-за низького тиску, інші не розлучаються з носовою хусткою, з-за вірусів. Загалом сіре, сумне час. Тільки зрідка погода балує нас теплими днями. Але все ж сонце не зігріває наші будинки, а опалювальний сезон починається пізніше, в приміщеннях до того холодно, що зуб на зуб не потрапляє. Доводиться одягатися тепліше і чекати початку подачі тепла.