Жива Росія в поемі Гоголя “Мертві душі”

Кажуть, в ніч перед Різдвом відбуваються всякі фантастичні події, що виконуються заповітні бажання стають реальністю чудеса і казки. Ось чому в повісті Н. В. Гоголя “Ніч перед Різдвом” так тісно переплетені побут, звична людям життя і казка, чари.

Здавалося б, що казкового може бути у звичайній занесеної хуртовиною української селі? Однак виявляється, що “вельмишановна” багатьма жителями села Солоха, мати коваля Вакули, – відьма. А козак Пацюк – колишній запорожець – вміє їсти вареники, навіть не вдаючись до допомоги рук: вони самі, поринаючи в сметану, стрибають йому в рот. І це тільки початок. Прагнучи скористатися останньою перед Різдвом можливістю нашкодити добрим і чесним людям, сам чорт, хитрий, воровитый і нахабний, з’явився до мешканців Диканьки.

Для початку він, ні багато, ні мало, вкрав з неба місяць, тому що темні справи набагато краще вдаються саме похмурою, безпросвітної ночі. Однак не вдалося розгулятися нечистій силі, адже за біса взявся сам коваль Вакула! І довелося чертяке, відпрацьовуючи власні гріхи, возити коваля на шиї в Петербург, на прийом до самої цариці, то назад у село.

Ось які веселі і часто непередбачувані події чекають читача, взявся за дивовижну повість Н. В. Гоголя. Розіграші та народні пісні, пригоди і любов, казка та побут українського села нікому не дадуть занудьгувати, якщо ви перегорнете книжкові сторінки.

print
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Залишити відповідь