П реподобный батько наш Варлаам народився в Новгороді від благочестивих і благовірних батьків. Він був вихований у страху Божому і був навчений грамоті. Святий отрок часто і охоче читав божественні книги і особливо Богонатхненні псалми царя і пророка Давида. З раннього віку він уникав дитячих ігор, відмовлявся від усяких мирських задоволень і був обраним посудиною Святого Духа. Часто він міркував так: “Воістину, життя наша коротка і нестала. У ній все змінюється, все крутиться колесом. Вона подібна до сонного бачення”.
Святий відрікся від світу і від всього, що в світі, і віддалився в пустинне місце. За ним пішли Прокопій Малышевич, постригшийся потім під ім’ям Порфирія, його брат Федір, і інші жителі Новгорода, бажали подвизатися в тиші і мовчанні. Святий Варлаам прийняв чернече постриг від деякого священноинока. Він влаштував собі невелику кліть, де безперестанку день і ніч підносив молитви до Господа. Святий ревно трудився в пості і працях, сам рубав дрова, пиляв ліс, орав землю, виконуючи слова Священного Писання: “Бо коли ми були у вас, то завещевали вам це: якщо хто не хоче трудитися, той не їсть “
Кожну ніч він спав і молитвою проганяв бісів. Нечисті духи то самі намагалися збентежити святого чоловіка, то спонукали кого-небудь з людей докучати блаженного. Святий терпляче переносив всі напасті, зберігається і підкріплюваний десницею Божою. Слава про його подвиги стала поширюватися всюди. Багато почали стікатися до нього: князі, бояри, багаті і бідні. Преподобний Варлаам невтомно повчав усіх приходили до нього:
– Чада, блюдитесь від усякої неправди, не заздріть, не обмовляйте. Утримуйтеся від гніву, не віддавайте грошей у ріст. Стережіться судити неправо. Не кляніться брехливо, Давши клятву. виконуйте її. Не вдавайтеся тілесним пристрастям. Будьте завжди лагідні і до всіх ставитися з любов’ю. Ця чеснота – початок і корінь усякого добра.
Так кожен день блаженний повчав усіх приходили до нього, сам же посилював свої молитви і все сильніше убивав свою плоть. Через деякий час він побудував невелику церкву в ім’я Преображення Господа нашого Ісуса Христа. З цього часу виник монастир. Число братії все зростала. Сам святий, як і раніше, вів строге життя. Їжею йому було сочиво або земні плоди, і то в самому невеликій кількості. Таку ж сувору життя вели й інші ченці.
У келлию святого прийшов одного разу князь і просив благословити його. Святий, вітаючи його, привітав з народженням сина. Князь здивувався цьому. І дійсно, у відсутності князя, у нього народився син, сприйменником яким у святому хрещенні був сам святий Варлаам.
Один чоловік, який мав велику віру в святого чоловіка, вирушив до преподобному з єдиним своїм хворим сином. Він хотів, щоб святий помолився про зцілення його сина. Але дорогою хворий помер. Святий Варлаам помолився і отрок встав зовсім здоровим.
Одного разу наступало велике свято Воскресіння Господа Ісуса Христа. Святий послав рыбарей наловити до свята риби. Лов був надзвичайно вдалий. Рибалки зловили великих розмірів осетра, але, наущаемые дияволом, заховали його, а в монастир привезли тільки решту рибу. Святий Варлаам, з ціпком у руках, став розглядати привезену рибу і сказав:
– Діти, малі риби ви привезли. Де ж велика?
Рибалки, здивовані такою прозорливістю святого, впали перед ним на коліна, каялися у своєму прегрешении і повернули прихований було ними рибу.
За Божою постановою, прибув до преподобного Варлааму з Константинополя його одноліток Антоній. Блаженний був вельми втішений поверненням свого друга. Він передав Антонію управління монастирем, сказавши:
– Коханий брате мій! Боже благовоління спочиває над сію обитель. Нині я передаю у твої руки сей монастир. Додержуй його і дбай про нього. Я вже відходжу до Царя Небесного. Але не бентежся сім: тілом я покидаю вас, духом ж завжди буду з вами.
І виклавши настанову своєї братії, заповідавши їй дотримуватися православну віру і постійно перебувати у смиренні, святий Варлаам віддав свою душу Господу. Владика Новгородський з належним благоліпністю, зі свічками і духовними піснеспівами, зрадив поховання його чесне тіло. Блаженна кончина преподобного Варлаама надійшла 6 листопада 1192 року. Нині ж він разом з ликами праведних прославляє Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
Іже на землі леганием, пощением ж і чуванням тіло твоє виснажуючи преподобне, вся плотське мудрування убив єси, і зцілень струмінь независтная явився єси, вірою притекающым до раці мощей твоїх, Варлаама отче наш. Моли Христа Бога, спастися душам нашим.
Як Ілія другий отче, дощ з неба звів єси: він убт вогонь відомості, і царя здивуй: ти ж люди твоя возвеселил єси, і торжествовати влаштував єси. Великий бо Новград вельми тобою хвалиться, маючи мощі твоя в собі: його зберігай від ворог непохитна, так кличемо ти: радуйся преподобне Варлаама, отче наш.