Якщо говорити про давньоруську літературу, то центральне місце в ній відводиться літописним твором “Слово о полку Ігоревім” або ж просто “Слово…”. Це дійсно шедевр, який зумів дійти до наших днів, відкривши світові неповторну культуру наших предків у її чистому вигляді. Образ Ярославни в “Слово о полку Ігоревім” не є головним, але його можна сміливо назвати одним з кращих. Але розповімо про все по порядку.
Сюжет епічного твору
Перед тим як розглянути образ Ярославни в “Слові о полку Ігоревім”, варто дізнатися весь сюжет твору. Починається воно зі вступу, у якому автор (він невідомий) оспівує героїзм історії свого народу. В коротких рядках він згадує і легендарного співця Бояна, і Траяна, і билинних богатирів, і розповідає про битви князів Руської землі. Є в них і відгуки язичницьких вірувань: автор говорить про божества сонця, вітрів, худоби, яким вклонялися предки русичів.
Образ Ярославни в “Слові о полку Ігоревім” з’явиться тільки в третій главі, а до того невідомий поет розповідає про Ігоря новгород – сіверському князя, який збирається в похід на половців. Він підбадьорює своїх дружинників і вирушає в похід, незважаючи на дивні знаки, даровані долею. Він нехтує затемненням, селищем невдачу, і кидає військо в бій. Окрилений першою удачею, він не поспішає повертатися, за що жорстоко розплачується. Коли наспіли основні сили кочівників, росіяни були не готові. У результаті гине майже вся дружина князя, а вцілілі воїни потрапляють у полон.
Звістка про трагедію швидко розноситься по руській землі, наздоганяє в Путивлі молоду дружину князя Ігоря. Великий князь київський збирає всіх правителів князівств, закликаючи об’єднатися і викупити Ігоря з полону. Так зване золоте слово Святослава закликає русичів об’єднатися, адже вони тоді стануть грозою для всіх. Потім описується втеча Ігоря з полону, гонитва, вислана кочівниками за ним. Але він успішно дістався у рідні землі і повернувся до вірної дружини.
Образ Ярославни в “Слово о полку Ігоревім”
Ярославна – молода княгиня, дружина Ігоря. Вона залишилася в Путивлі чекати повернення чоловіка з походу. Саме там його застала звістка про трагедію, яка трапилася з ним, саме в замку цього міста знайомить з нею читача “Слово о полку Ігоревім”. Образ Ярославни коротко описати неможливо, хоча жінці автор відвів лише кілька рядків. Але вона постає перед нами, немов жива. У неї тонка, ранима душа, твердий характер, їй близько самопожертву. Вона не думає про себе і всі її думки поруч з коханим.
Образ Ярославни в “Слово о полку Ігоревім” – це не тільки портрет люблячої дружини, яка готова на все, лише б допомогти чоловікові. Вона готова перетворитися на птаха, щоб умити його рани, вона звертається до сил природи з докором, чому вони допустили це. Але вона думає не тільки про Ігоря, але і про його війську, яке розділило долю свого князя. Тому образ Ярославни в “Слово о полку Ігоревім” – це зібраний портрет всіх російських жінок, чиї чоловіки вирушили на війну з ворогом. Це образ берегині домашнього вогнища, берегині роду, адже чоловік обов’язково повернеться, раз його так сильно чекають.
У тих кількох рядках відчувається величезна любов жінки, її співчуття, її бажання бути поруч з обранцем, її глибока печаль і ніжність. Тому “Плач Ярославни” так приваблює літераторів і читачів стільки років.
Інші образи у “Слові”
Головним персонажем твору є Ігор, який організував невдалий похід. Цій події передував інший похід – успішна військова кампанія русичів спільними силами, в якій брали участь багато князі Русі, крім Ігоря. Тому він виступає як заздрісний чоловік, який думав про славу, а не про хорошу підготовку до війни. Він недалекоглядний, так як не звертає уваги на погані звуки, він жадає тільки слави і нагороди.
Ще один спосіб – князь київський Святослав, у чиї вуста автор вкладає ідею про об’єднання. Це актуальна проблема Русі у той час: мала місце феодальна роздробленість, йшли міжусобні війни за верховну владу. Тому країна страждала від зовнішніх ворогів, які намагалися відірвати від неї ласий шматок, і від внутрішніх. Тільки спільно можна було дати відсіч кривдникам, і саме до цього закликає автор.
Значення твору
Це особливе твір. “Слово о полку Ігоревім”, (образ Ярославни, князів зокрема) дає можливість скласти загальну картину життя Русі кінця 12 століття, її побуту, її реальності. Мелодійний, повний порівнянь і епітетів мова твору є джерелом натхнення для творчих людей – поетів, письменників, художників. Але стародавній автор також підносить урок майбутнім поколінням, стару, але забуту істину: тільки спільно можна дати відсіч ворогам, тільки разом народ непереможний.
Особливо “Слово” ще і тим, що його можна назвати народним епосом з усіма суперечностями. Наприклад, автор часто звертається до образу природи та явищ, Ярославна також говорить з вітром, сонцем, річкою, вона не молиться Богу, хоча країна давно вже вважалася християнською.
Замість післямови
Шкода, що такий твір, як “Слово”, було втрачено в оригінальному варіанті. Сумно, що нам не відомий автор цього літературного шедевру. Але, на щастя, ми маємо можливість читати його в перекладах і захоплюватися глибиною образів, щирістю почуттів і актуальністю проблеми, описаної майже тисячу років тому.